Історія
Ніщо не віщувало славної морської кар’єри нащадкові небагатій дворянській сім’ї Федору Федоровичу Ушакову (1745 – 1817) – ні невеликий маєток батьків під Ярославлем, ні кар’єра батька-відставного сержанта лейб-гвардії Приображенського полку, ні дідова духовна спадщина. Але в 1766 році закінчено санкт-петербурзький Морський кадетський корпус, і майбутньої військової кар’єрі покладено почин на Балтиці.
Війна, яка приносить горе і біль одним, іншим дарує славу і піднесення. Першою великою війною для Федора Федоровича стала російсько-турецька 1768 – 1774 років, щоб назавжди прив’язати його до чарівної лазурі Чорного моря, заточити в скелястих обіймах Кримських гір. Хоча пройде ще десятиліття до заповітної мрії – офіційного воцаріння Російської імперії на теренах півострова, в ході якого він отримає звання лейтенанта, потім призначення капітаном яхтою «Щастя» імператриці Катерини II (1729 – 1796), участь в середземноморському нейтралітет в якості командувача лінійного корабля «Віктор»… Але з підписанням від 1783 маніфесту про приєднання Криму до безкрайніх просторах імперії він негайно ж прибуде в нові імператорські вотчини.
Вирішальним ж стає черговий виток напруги в російсько-турецьких відносинах, коли після здобутих раніше перемог командувачем Чорноморським флотом адміралом Марко Івановичем Войнович (1750 – 1807) був відданий наказ від 18 червня 1790 року про виступ в бік ворожої ескадри всім підлеглим кораблям, що знаходяться в справності, яких налічувалося загальним числом дванадцять (два лінійних корабля, стільки ж п’ятдесятигарматних фрегатів і вісім – сорокагарматних). Очолив справу (неофіційно) Ушаков.
А вже 2 липня турецький флот, який мав чисельну (десять тисяч чоловік проти чотирьох тисяч) і вогневу (одна тисяча сто гармат проти п’ятисот п’ятдесяти при потужності одноразового пострілу 410 пудів проти 160) перевагу був в полі видимості, але російський дух, не дивлячись на це, лише рвався в бій. На наступний день, лише почало світати, почалася спекотна сутичка, яка тривала до п’ятої години пополудні, коли турецька ескадра пустилася на витік прямуючи за розбитою кармою флагманського корабля капітан-паші Гассана при значних втратах, на російських же кораблях не було жодного убитого.
Потім будуть перемоги в Креченській битві (8 липня 1790), у мисів Тендра (28 серпня 1790) і Каліакра (31 липня 1791 року), чин адмірала і посада командувача Чорноморським флотом, успіхи Середземноморського походу і лаври одного з учасників створення Республіки Семи Островів, але та перша велика перемога Ушакова біля острова Фідонісі адміральською зіркою осяяла його життя.
Пам’ятник ж особистості, яка зробила так багато як для всього російського флоту в цілому, так і для Чорноморського зокрема, був споруджений на севастопольській площі, що носить його ім’я, на честь святкування двохсотлітнього ювілею міста.
Архітектура
Пам’ятник Федору Федоровичу Ушакову біля витоків Історичного бульвару, народився на світ як плід спільних зусиль талановитих архітекторів та скульпторів Чижа, Кузьмінського та Гладкова. Строгість ліній бюста на високому постаменті (загальна висота пам’ятника 4,35 м) у парадному мундирі з дорогоцінними свідками його перемог – хрестами і зірками – підкреслена останнім виразним штрихом п’єдесталу – картушем з лаконічним написом «Адміралу Ушакову».
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, АР Крим, м. Севастополь, пл. Ушакова.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь). На Ялтинському кільці повернути на Балаклавське шосе. Потім слідувати: проспект Генерала Острякова – вул. Маршала Бірюзова – вул. Миколи Музики – вул. 4-го бастіону – пл. Ушакова.
Громадським транспортом до севастопольських вокзалів (з-д, авто). Далі громадським транспортом до центру міста – зупинка «площа Ушакова», де розташований пам’ятник адміралу.