Історія
25 грудня 1979 року, коли офіційно нога першого радянського солдата ступила на понтонний міст через Амудар’ю, став чорним для тисяч сімей, чиї батьки, діти й онуки загинули на чужій афганській землі, захищаючи чужі ідеали та інтереси.
І Севастополь не був винятком серед інших міст величезного Радянського Союзу, посилаючи на загибель своїх синів, вихованих на прикладах військової доблесті минулого. Шістнадцять їх склали свої голови під палючими променями афганського сонця за десятиліття чужої війни, виконуючи свій обов’язок підпорядкування наказу.
17 жовтня 1996 року в севастопольському сквері Ленінського комсомолу на високому пагорбі був відкритий білий мармуровий хрест на мініатюрному музеї, що ширяє над смарагдовими водами Південної бухти – знак пам’яті про загиблих в Афганістані севастопольців роботи архітектора Григорія Григорянца (1948 -).
А через два роки (15 лютого 1999 року), в ознаменування десятої річниці виведення військ, частина скверу була відособлена в самостійну архітектурну одиницю, що отримала назву скверу Воїнів-інтернаціоналістів, де серед зелені гіллястих алей заплутався тихий смуток про безповоротно втрачені молоді життя, призваних на службу вітчизні.
Архітектура
Витягнутий уздовж лінії західного схилу Південної бухти сквер воїнів-афганців являє собою неправильний чотирикутник, північну частину якого замикає меморіальний комплекс, що складається з невеликої одноповерхової напівкруглої в периметрі будівлі музею з вінчаючим біломармуровим хрестом в середині п’ятикутної зірки червоного граніту і парапету з чорного мармуру з іменами полеглих воїнів на вершині (1996 рік), та пам’ятника-бойової машини піхоти, встановленого в переддень двадцятиріччя пам’ятної дати виведення військ.
Домінантою його центральній частині служить півкруг восьмиколонної колонада коринфського ордера, яка нависаючи над уступом відкриває обсяг перспективи Корабельної сторони і порту біля підніжжя схилу.
Серед тихої зелені алей скверу Воїнів-інтернаціоналістів застиглими почуттями звучать пам’ятні слова і дати на гранітно-мармуровій поверхні каменів.
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, АР Криму, м. Севастополь, пл. Суворова.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь). По Балаклавському шосе слідувати до проспекту Генерала Острякова, потім: вул. Маршала Бірюзова – вул. Миколи Музики – вул. 4-го бастіону – вул. Леніна – пл. Суворова.
Громадським транспортом до севастопольських вокзалів авто або з-д, а потім підняться на центральний пагорб громадським транспортом до зупинки «Площа Суворова», яка виходить на сквер Воїнів-інтернаціоналістів.