Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Гора Аю-Даг

Історія

Південний купол гори Аю-Даг Південний купол Аю-Даг

В епоху, коли людина лише пізнавала світ і вчилася пристосовувати його дари для своїх потреб (десять тисяч років до н.е.), вона залишила свій відбиток у вигляді крем‘яних знарядь праці на горі, пізніше названої Аю-Даг. Ким були ті, хто першими ступили на ці землі досі залишається таємницею покритою мороком, але дослідники відносять їх до кімерійців.

Достеменно відомо, що в IV столітті до н.е. їх змінили таври, які заснували на північно-східних підступах мису в урочищі Осман своє поселення, яке залишило по собі багатий матеріальними свідками слід – руїни жител, черепки домашнього начиння, прикраси та залишки знарядь праці і оборони.

Життя йшло своєю чергою і, мабуть, виникли причини (політичні чи природні), які змусили таврське плем‘я покинути свої будинки у підніжжя Аю-Дага двома століттями пізніше, щоб розтанути в серпанку історії, залишивши про себе лише смутні спогади.

Східний схил гори Аю-Даг Східний схил Аю-Даг

На довгі століття на горі поселяється забуття, поки у VIII столітті ведені іскрою Божою в ці землі не приходять священнослужителі, щоб у північно-східній частині мису заснувати монастир святих Апостолів Петра і Павла. Віра привела під ці стіни і послідовників Христа, які заснували поселення біля підніжжя Аю-Дага, а на його вершині в XIII столітті звели укріплений ісар.

Фортеця на вершині і селище біля підніжжя мирно існували пліч-о-пліч під владою капітанства Готія аж до фатального 1475 року, коли Кримський півострів упав під ударом Османської імперії, щоб поступово перебратися на задвірки історії, хоча поселення його підніжжя продовжувало тягнути своє існування.

Триста років рукотворних свідків історії гори Аю-Даг поступово знищував час і незліченні природні катаклізми після відходу своїх мешканців, в очікуванні своїх дослідників. Петро Іванович Кеппен (1793 – 1864) відкрив у першій половині XIX століття список вишукувачів його старожитностей, щоб залишити своїм послідовникам багатий матеріал для роздумів і висновків.

Гора Аю-Даг (з боку Гурзуфа) Аю-Даг

Потім будуть археологічні експедиції О. Л. Бертьє-Делагарда (1908), П.М. Шульца (1945 і 1950), О.І. Домбровського (1963) і Л.В. Фірсова (1959 – 1969) на вершину, що стала пам‘ятником природи с1960 року. І хоча всі знайдені на ній об‘єкти були ідентифіковані, але їх історія похована під осколками часу, і досі не знайдено достовірних джерел, які б розкрили її таємниці.

Архітектура

Витягнутий з південного сходу на північний захід панівний над округою овальний контур Аю-Даг з поперечинами в 2,5 і 3,5 км обрамлений з усіх боків (крім північного) скельними обривами, що досягають висоти сотень метрів і закінчуються конусними осипами і брильними розвалами, які вдаються в бік моря на два з половиною кілометри. При загальних купольних його обрисах (знижується в бік чорноморської гладі) купол розділений на два відрога з долиною посередині.

Максимальна висота гори, що служить кордоном між Партенітом і Гурзуфом, становить 565м над рівнем моря. Основними компонентами її інтрузивного тіла є габро-діабаз і кварцовий діорит, які мають сіро-зелений колір дрібнозернистої структури з масивною або порфіровою текстурою. Покриттям всього гірського купола служить дубово-грабовий ліс з групами чагарнику (в основному кизил), а схилів – сосни.

Гора Аю-Даг (з боку Партеніта) Аю-Даг з боку Партеніта

При всій важкодоступність, вершини скелі можливо досягти кількома шляхами: самий важкий – кулуар в центрі західного обриву (придатний тільки для тих, хто володіє навичками скелелазіння), маршрути середньої прохідності прокладені по північному і північно-східному схилах (для простих обивателів).

Пам‘ятки

Основною визначною пам‘яткою гори Аю-Даг є руїни складених з необробленого каменю фортечних стін середньовічного ісара, який колись займав площу в три з чвертю гектара при довжині оборонного периметра майже сімсот метрів. Топографічно трохи зміщений від вищої точки купола на південний схід багатокутний контур лише частково зберіг свої стіни на первинну висоту (три з половиною метри), на більшості ж ділянок зберігся лише початковий рівень.

Південно-східний мис скелі займають руїни другої за значимістю археологічної знахідки – невеликої храмової споруди, яка раніше належала монастирю святих Апостолів Петра і Павла, що давно канула в Лету. Про культову споруду нині пам‘ятають лише купи каміння на скелі, що нависає над морською безоднею, в якій недосвідченому оку практично неможливо вгадати житло Бога.

Південно-східний мис гори Аю-Даг з боку Гурзуфа Південно-східний мис Аю-Даг

Самий же центр гірського купола Аю-Дага займає одна з численних уподобаних туристами галявин, що манить своїм таємничо-містичним каменем у центрі, якому навіть фахівці приписують вівтарне-жертовне призначення.

Визначною пам‘яткою ж північно-східній частині гори, пануючої над південним берегом Криму, є загадкові кам‘яні руїни монастирських укріплень, яким судилося стати фундаментом для храму Костянтина і Олени, зверненого безжальної стихією в прах, щоб вже ніколи святий дух не знайшов притулку на цій жорстокій вершині.

Додаткова інформація

Місце знаходження: Україна, АР Крим, смт Гурзуф, гора Аю-Даг.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М18 (Е105) (Севастополь – Ялта – Сімферополь) між смт Гурзуф і смт Партеніт повернути на вулицю Гайдара (у бік моря), яка призводить до північно-західного схилу, де починається пішохідна стежка на вершину Аю-Даг.

Громадським транспортом до першого з боку Сімферополя повороту на Гурзуф (орієнтир Аю-Даг), а потім пішим ходом близько 30 хвилин до гірських схилів (орієнтир сосни на перевалі між яйлою і горою).