Гора Хачла-Каяси

Історія

Гора Хачла-Каяси в Криму Гора Хачла-Каяси

Самотня крутобока скеля між Ореандою і Гаспрою, обіймана двома руками шосе з минулого і майбутнього, у якої немає історії. Лише купа каміння пам‘ятає про те, що тут колись було християнське укріплення, створене, ймовірно, в другій половині першого тисячоліття руками послушників невідомого ордена.

Середньовіччя – час воєн, заколотів і збройних конфліктів за право володіння кращими і більш великими земельними наділами, підпорядкування більшої кількості людей і релігійні вірування. І Крим не був тому виключенням. Тому навряд чи життя братії на вершині Хачла-Каяси протікала мирно, чому свідоцтвами служать сліди сильних пожеж і руїни загороджувальних стін.

Але саме XV століття, коли півострів у боротьбі за остаточне встановлення влади Османської імперії палав у вогні руйнівного смерчу, стало за оцінками фахівцем часом остаточного занепаду християнської громади на гребені гори біля кордонів Ореанди, після якої їй вже не судилося відродиться до життя.

Архітектура

Будучи завершенням однієї з гряд Гаспринського хребта і вододілом між двома глибокими балками Хачла-Каяси, розташована в західному секторі Ореандської улоговини, покоїться на сланцево-вапняковій подушці. Її геологічна структура являє собою монолітний верхньоюрський вапняковий блок з вертикальною шаруватістю орієнтований з півдня на північ з невеликим відхиленням на схід, що на заході розтягнувся вузькою кам‘янистою грядою.

Гора, що знаходиться всього в кілометрі від укріплення на Хрестовій і в п‘ятдесяти двох – над однією з основних доріг південного берега Криму, тим не менш, зберегла безліч матеріальних свідків свого християнського минулого (могильники, руїни храму, фрагменти релігійної атрибутики), що було обумовлено важкоприступністю її ікла – у східній частині крутизна обриву становить 80°, з півночі підходить прямовисна поличка в один ступінь, з півдня ж скеля і зовсім утворює навіс, крім того її оминають два кулуара з кутом нахилу в 40°, покритих осипами і глибними розвалами. Шлях відкритий лише з північного заходу.

Особливу красу Хачла-Каяси надають три природних грота, перший з яких знаходиться у східній стінці північного кулуара (можливо служив ходом до вершини гори), другий утворюють три гігантських вапнякових блоки (два перекриті третім) в північно-східній частині, третій є підніжжям найвищого південного прямовисного схилу.

При досить незначній площі скелі (довжина – 150м при ширині – 70м) площа її верхнього кам‘янистого плато з заростями ялівцю п‘ятивікової давності становить близько півтори тисячі квадратних метрів (периметр – 185м).

Пам‘ятки

Оптимальне з точки зору фортифікації місце розташування (86% периметру майданчика припадає на скельні обриви) і невеликі трудовитрати для зміцнення незахищеної частини передувало появі на плато Хачла-Каяси середньовічного ісара.

Верхній майданчик скелі був обнесений в західній частині оборонної стіною з двоповерховим бастіоном під черепичним дахом (6м х 7,5 м) центральної куртини (довжина 23м), південним її ділянкою (13м) і північним парапетом (39м) на брівці над обривами, що служило розділовою перешкодою між горою і її сідловиною.

Середня висота укріплення, складеного з дрібного та середнього бутового каменю на гашеному вапняковому з баластними домішками розчині, становила 6 – 8м при товщині підстави у два з половиною метри панцирної кладки трапецевідного профілю. З внутрішньої сторони навершя полку було захищено бойовим парапетом з піщаних плит.

Бастіон прикривав з півдня неширокі (півтора метра) в‘їзні ворота під арочним перекриттям, який для додаткового захисту були з півночі огороджені парапетом.

Внутрішній простір Хачла-Каяси було всіяне невеликими різнорівневими будівлями правильного прямокутного периметра (4м х 6м) з вирубаною в породі підставою глибиною 0,2 – 0,9 м. Загальна кількість будов, деякі з яких нависають над обривом у вигляді балконів з невеликим парапетом, де прорубані амбразури, досягало трьох десятків.

Основна ж домінанта комплексу – одноапсідний храм з північно-східною орієнтацією, що раніше перебував під надійним захистом парапету, розташований в північно-західній частині плато. Орієнтована під 56° невелика (4,2 м х 7м) християнська твердиня була виконана кладкою в два дотичних панцира з того ж будівельного матеріалу, що і оборонні стіни. Внутрішнє оздоблення споруди під туфовим склепінням з різнопрофільною керамікою раніше складали фрески по штукатурці. У апсіда же були знайдені два дитячих поховання.

Оборонні споруди не обмежуються вершиною гори – у підніжжя в північно-східному гроті на штучному насипному майданчику з підпірною в південній частині стіною периметром 6м х 8м було влаштовано оборонне загородження товщиною і висотою по два метри. Сильно зруйновані часом сходи з вапнякових брил з‘єднує терасу з східною частиною плато.

Додаткова інформація

Місце знаходження: Україна, АР Крим, смт Ореанда, гора Хачла-Каяси.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Т2709 (Севастополь – Ялта – Сімферополь) (Севастопольське шосе) до гори, звідки пішки на північний захід по стежці до вершини.

Громадським транспортом з Ялти / Севастополя до зупинки “Гора Хачла-Каяси”, а потім по доріжці, що піднімається на плато близько 15-20 хвилин пішим ходом.

Виктория Шовчко