Потопаючий в зелені невисоких горбів із дзеркальною гладдю ставів у самому серці маленький шматочок світу в муаровому хмарі пташиного щебету і тихому передзвоні струмків далеко від суєтність буття — чи це не рай земний.
Улюблене місце відпочинку державних мужів минулого в колі сім’ї та друзів серед найціннішого дару Небес людству – природи у всьому її чарівності єства.
Хранитель історії славнозвісних родин Польського королівства, захований від дозвільного погляду в муаровій хмарі розкішного парку.
Тиша, спокій і умиротворення, які дарує ця земля всім її відвідувачам, не дарма здобули славу раю на землі як докази існування вищої милосердної сили.
Велетень, під пильним оком якого канули у вирі часу найпотужніші державні об’єднання східної Європи, поглинувши разом з собою всю велич і могутність аристократичних сімей ними породжених.
Сім століть та захід існування на зорі нового третього тисячоліття в непохитності стоїка, непідвласного часу, адже дерева помирають стоячи.