Стародавні камені, що зберігають у своєму серці всю біль і всі радощі чотирьохсотрічної історії поселення в петлі Збруча.
Світло католицької віри під різними обличчями надіслане благодатною силою небес для охорони души стародавньої галицької землі.
Вільний дух української землі в людській подобі як символ століть протистояння і непокірності деспотизму дрібнопомісних диктаторів.
Химерна доля рано згаслої яскравої зірки, про яку будуть пам’ятати у віках на тлі сірості буття.
Колись грізна маленька твердиня, що з втратою оборонного значення звернулася до витоків свого буття як рятівника християнських душ.
Відламок минулого, який зберігає у своєму серці всі доленосні віхи гусятинської історії.
Сторіччя кривавих битв, славних ратних подвигів і всеруйнуючих пожеж. Немеркнуча слава королівського міста, за честь володіти яким билися найпрославленіши армії Європи та Азії.
Символ перемоги в багатовіковій боротьбі за волю проти безжального колеса історії.
Чотирьохсотрічне серце іудеїв колись великої громади міста з магдебурзьким правом, ритм життя якого завмирає під безжальним тиском Хроноса і байдужими поглядами людських очей.
Куточок єврейської культури в мавритано-готичному стилі, за який громада боролася з католицькою церквою, ризикуючи накликати на себе гнів господаря Гусятинських земель не шкодуючи власного життя.