Історія
У ті далекі часи, коли кам’яна твердиня галицько -волинських князів на вершині пагорба в Олесько лише починала свій життєвий шлях у XIV столітті ці схили були головним стражем її територіальної недоторканності – рів, що живиться водами річки Ліберції, і земляний вал у підніжжя служили першою лінією оборони замку, а розташована трохи вище по косогору наїжачений частоколом насип – другою.
І не дивно, що відразу при будівництві були прийняті настільки значні для того часу заходи безпеки. Адже товсті стіни не завжди служили надійною запорукою безпеки, що наочно довели три наступних століття в долі Олесько (XIV – XVI), коли замок, а разом з ним і містечко, із завидною регулярністю міняли своїх господарів в результаті воєнного протистояння.
Але ось нарешті прийшов час відносної європейської стабільності XVII століття і військова наука зробила крок у своєму розвитку настільки далеко, що наземні укріплення стали марніми. Тоді-то (після переходу маєтку в руки видного політичного діяча Речі Посполитої Яна Даниловича ( 1570 – 1628 )) естетична краса взяла гору над законами фортифікації і подарувала Олеського замку новий вигляд в дусі італійського ренесансу з чудовим французьким парком, де центральні сходи були прикрашені скульптурами коронних гетьманів.
Зміна не надто стурбованих станом магнатської резиденції господарів Олесько, яка прийшла зі смертю Яна Даниловича, призвела до поступового занедбання твердині на пагорбі і парку біля його підніжжя в найближчі пів-століття. Але в той же час відбулася інша знаменна подія, яка через час круто змінить долю замку і парку – 17 серпня 1629 року тут народився майбутній король Польщі Ян III Собеський (1629 – 1696), з чиєї волі маєток буде придбано в 1682 році, а парк отримає своє друге народження, набувши колишню строгість ліній і статуї роботи французького скульптора Жана Батіста Леблана (1679 – 1719).
Новим власником магнатської резиденції на вершині пагорба над Ліберцією, проданої спадкоємцями польської корони в 1725-ому, стає прихильних цього маєтку Станіслав Матеуш Ржевуський (1662 – 1728), який на ряду з замком не забув своїми стараннями і його благородну зелену з блакитним оправу (парк з хвилюючими вигинами річки), розширивши і облагородивши строгість ліній алей і затишних куточків.
От тільки всі старання Станіслава Матеуша розчинилися в часі разом з ним самим, бо подальші два століття Олесько, кинуте напризволяще низкою своїх байдужих господарів, знов поступово занепадає, а природа вступає у свої законні права поступово стираючи чітке планування французького парку, яке створила людська рука.
І лише в другій половині ХХ століття в маєток повернулося справжнє процвітання в якості однієї з перлин львівської корони, коли його було передано стараннями Бориса Григоровича Возницького (1929 – 2012) Львівській галереї мистецтв, і почалася масштабна реконструкція, яка включила відновлення замку (реставрація завершилася у 1974 році) та облагородження флори його огортаючої (парк був приведений в порядок на початку 1970-х).
Останнім штрихом, що завершив нинішній вигляд зеленої перлини садово-паркового мистецтва, стали роботи скульпторів планера 1996 року, які прикрасили собою самі потаємні його куточки і узбіччя бруківці.
Архітектура
Звивисті, стрункі, облагороджені і не дуже стежки і алеї призамкового парку Олесько площею 13 га відкривають сонячному промінню в густій зелені екзотичних олеандрів і кипарисів, цитрусових і фруктових дерев кам’яні статуї святих та зберігачів спокою – левів, готичні хрести напівзруйнованого кладовища та сучасні скульптури як продовження традиції увічнення в камені символів епохи і часу.
І як багато років тому річка Ліберція живить кришталеву гладь ставків і озер зеленого обіду корони маєтку, які привносять дух умиротворення і спокою в колиску часу, заколисуючу в своїх обіймах частинку української історії.
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, Львівська обл., смт Олесько, вул. Замкова.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до Олесько, а потім – 5 хвилин від траси головною вулицею Замковою до парку.
Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до зупинки «Олесько», а потім – 10 хвилин ходьби в північно-східному напрямку по вул. Шевченко, а потім вул. Замковій до Замкового пагорба.