Пара рисаків, дві шаблі і шапка

Перемога над слабким – це поразка, але зрозуміти це дано лише справжній людині. Тим більше що зараз в умовах війни мало беруться до уваги морально-етичні аспекти, коли будь-яка перемога – це Перемога, а виграна битва з мінімальними втратами подвійно цінніша. Але не так вже давно були часи, коли ставлення до результату бойових дій було зовсім іншим…

Непросте для тернопільської землі XVII сторіччя з його повстаннями і перманентними військовими діями рясно полите кров’ю і сльозами місцевих жителів… Зоря Нового Часу, коли про емансипацію і рівні права можна було лише мріяти, а роль жінки за старими звичаями зводилася до безголосої берегині сімейного вогнища… І ось в 1672 році після переможного маршу турецько-татарського війська під проводом Магомета IV, в ході якого впала Кам’янецька твердиня, на горизонті в недобрий час залишених господарем Яном Потоцьким під опікою дружини Терези бучацьких земель замайоріли ворожі прапори.

Як гідна дочка кращих представників польської аристократії Тереза перед лицем смертельної небезпеки не тільки продовжувала керувати обороною замку на вершині пагорба, коли міські околиці Бучача вже охопило всепоглинальне полум’я, а й мала мужність безпосередньо звернутися до свого ворога на полі брані з метою збереження життів захисників, коли поразка здавалось б вже було неминуча.

У зворушливому, але сповненому гідності листі до Мухамеда IV Тереза визнала вразливість свого становища як керівника оборони, при цьому дипломатично підкресливши, що мало слави буде султану у перемозі над “білоголової жінкою”. Вражений відвагою і мужністю цієї представниці слабкої статі полководець не тільки припинив атаку на Бучацький замок, але й зняв облогу міста після особистої зустрічі з власницею бучацьких земель та її дітьми. При цьому турецький правитель, який відвідав твердиню вже в якості гостя, був настільки галантний, що повернув піднесені графинею багаті дари (чемно передарував їх дітям).

Так військова честь і гідність, які для султана вище вікторії, були дотримані і не заплямовані перемогою над слабким, а місто на Стрипі, хоч і частково пошкоджене, – збережене. Терезі це коштувало двох шабель з колекції чоловіка, хутряної шапки і пари відмінних скакунів з графської стайні.

Потім буде Бучацький мир і нові битви за місто через чотири роки, коли замок перетвориться на руїну, але слава про той гідний чоловіка вчинок пам’ять людей і історія збережуть у віках.

01-09-2015 Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті

Коментування цієї статті закрите.