Пам'ятник жертвам голодомору та сталінізму у Запоріжжі

Історія

Запорізький пам'ятник жертвам голодомору та сталінізму Пам'ятник жертвам голодомору та сталінізму у Запоріжжі

Кривава комуністична влада, що розпеченим залізом випалювала з українців національну ідею, весь шлях свого проходження цією землею вистелила трупами безвинно убієнних. Голод, як один із засобів масового терору, вперше був випробуваний московською владою відразу ж після закінчення громадянської війни на самій волелюбної частини молодий країни рад – Україні.

Так від першого масового соціального експерименту з придушення волі (штучний голод 1921 – 1923 років) в тій чи іншій мірі постраждали вісім мільйонів українців Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей (пізніше до них приєдналися Одеська та Миколаївська). Смертність в цих областях тоді в п’ять разів перевищувала народжуваність. Підсумки випробувань перевершив всі очікування комуністичної партії – відмінний результат при мінімальних зусиллях без широкомасштабних каральних операцій.

Перший крок був зроблений, і наступний не змусив себе довго чекати: в 1932 – 1933 роках на етнічних українських землях керівництвом СРСР на чолі з Йосипом Сталіним було прийнято рішення повторити “вдалий” експеримент у зв’язку з активізацією руху опору режиму, який поставив селянство на межу виживання. Закон “про п’ять колосків”, масові розстріли і арешти викликали штучний голод, жертвами якого за офіційними даними стало близько чотирьох мільйонів чоловік (неофіційно називається цифра у сім мільйонів).

А ще був масовий сталінський терор, який тривав довгих тридцять років (з 1924 по 1953), коли для укладення без права листування і розстрілу для силовиків-катів достатньо було одного доносу. Страшна цифра у п’ятдесят два мільйони людей – рівно стільки випробували на собі всі “принади” радянської машини правосуддя, причому сорок з них були розстріляні або померли в таборах.

Пам'ятник жертвам голодомору 1932 - 1933 років в Запоріжжі Пам'ятник жертвам голодомору 1932 - 1933 років

Цей довго замовчуваний чорний період в історії України був розкритий перед світовою громадськістю 15 травня 2003 року, коли у Верховній Раді вперше було піднято питання про геноцид українського народу 1932 – 1933 років (26 листопада 2006 року було прийнято закон “Про голодомор”), а 2 квітня 2009-го Європейський парламент прийняв резолюцію про вшанування пам’яті жертв сталінських репресій на ряду з полеглими від руки гітлерівського режиму.

На згадку про ті страшні дні на головній вулиці Запоріжжя 29 листопада 2007 року була відкрита перша частина пам’ятника: білий хрест на тлі чорного обеліску. А незабаром біля хреста з’явилася скорботна постать матері, що оплакує смерті мільйонів своїх дітей.

Однак, зроблений наспіх при недотриманні технології виготовлення та без урахування погодних умов незабаром пам’ятник став розвалюватися на очах, переживши за п’ять років два ремонти, поки в 2011 році за його реконструкцію не взялася запорізька фірма “Титан” – вже до наступної пам’ятній даті того ж року він знову постав у всій своїй величі.

Правда, настільки яскраве нагадування про гріхи предків не дає спокою нащадкам тих, хто карав і мучив, тому за недовгу історію існування його багато разів довелося оновлювати після вандальських дій, щоб і далі цей оберіг захищав запорізьку землю від повторення помилок минулого.

Архітектура

Пам'ятник жертвам сталінського режиму на центральній вулиці Запоріжжя Пам'ятник жертвам сталінізмув Запоріжжі

Білий мармур шестиметрового хреста на чорному прямокутнику обеліску, наче душі безвинно закатованих комуністичним режимом, що здійнявся до небес над грішною матінкою-землею, яка породила чудовисько, а воно через голод і тортури скалічило долі десятків мільйонів українців.

І тонкий силует (хоча скульптура три метри заввишки) під скорботним пологом як збірний образ матері в гіркій печалі про втрату своїх дітей, створений талановитою рукою харківського скульптора Сейфаддіна Алі Гурбанова. Єдиний колос в руці і простота ліній шати лише підкреслюють одухотворене з печаткою невиплаканого горя обличчя статуї, кожна рисочка якої кричить про жахливу трагедію невиповненної втрати.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Запорізька обл, м. Запоріжжя, пр. Леніна, сквер ім. Олександра Поляка.

Посилання

Як дістатися

По трасах Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Чонгар – Сімферополь) / Н08 (Дніпропетровськ – Запоріжжя) / Н23 (Кривий Ріг – Нікополь – Запоріжжя) / р37 (Бердянськ – Запоріжжя) / Т08 03 (Маріуполь – Запоріжжя). У місті вздовж центральної вулиці Космічна – Леніна – Гребельна – Каширське шосе до скверу ім. Олександра Поляка, де біля узбіччя пр. Леніна розташований пам’ятний знак.

У Запоріжжі громадським транспортом, прямуючим уздовж проспекта Леніна до зупинки “вулиці 12 Квітня”, від якої в 5 хвилинах ходу по напрямку ДніпроГЕС розташований пам’ятник жертвам голодомору та сталінізму.

Виктория Шовчко