Історія
Блискуча як для уродженця Османської імперії (острів Крит лише пізніше перейде під юрисдикцію Греції) кар’єра морського офіцера російського флоту Миколи Дмитровича Критського ( – 1834): гардемарин, мічман, капітан, контр-адмірал; участь у військових компаніях російсько-турецьких воєн 1806 – 1812 і 1828 – 1829 років, і, як наслідок кар’єрних успіхів, цілий ряд вищих нагород держави (ордена св. Горгия IV ст., св. Володимира IV і III ст., св. Анни II і I ст., іменна золота зброя з написом «За хоробрість»).
І на тлі військових подвигів його визнаний авторитет у світі науки гідрографії південних кордонів імперії, в послужний список яких входили дослідження чорноморських глибин і опис північно-східного узбережжя Азовського моря (1801 – 1802), плани острова Зміїний і Тендрівської коси (1823), обміри південного берега Криму від Севастополя до Керченської протоки (1826).
Але всі ці досягнення і дати для жителів міста на березі Бердянської коси тьмяніють перед важливими датами 10 і 11 вересня 1924 року, коли тоді ще капітан II рангу Микола Критський зробив заміри глибин затоки, на підставі яких було складено рапорт про її чудові природні дані для заснування торгового порту на Азовському узбережжі замість вже розпочатих робіт з облаштування гавані в гирлі річки Обіточної.
Цим рапортом, який був прийнятий до відома генерал-губернатором цієї землі князем Михайлом Семеновичем Воронцовим (1782 – 1856) вирішувалася одна з головних болів царського уряду «що робити з величезними обсягами готового до продажу товарного зерна» східних українських земель. Хоча, остаточне рішення уряду про початок будівництва в Бердянській затоці Критському довелося підкріпити ще одним рапортом від 20 лютого 1825 року зі сміливою формулюванням «порт при цій косі поступиться хіба Севастопольському», а вже навесні того ж року почалося будівельні роботи.
Ось тільки офіційною датою заснування Бердянська вважається 3 листопада 1827 року, коли були відмежовані міські землі. Реалізація доброго починання прискорилася в рази після особистого схвалення імператором Миколою I (1796 – 1855) під час його візиту по дорозі з Маріуполя на Кримський півострів, що стався через рік. Так вже в 1838-ому на південному краю мису за порадою все того ж Критського спорудили маяк.
Урочисте ж відкриття першої дерев’яної Бердянської пристані в присутності Керч-Єнікальського градоначальника Івана Олександровича Стемпковського (1789 – 1832) і керівника ногайських поселень колезького асесора Костянтина Григоровича Барактарьова відбулося 1 липня 1830-го, а через шість років у порт увійшло перше іноземне торгове судно.
У лічені роки поселення і порт під керівництвом свого будівельника Миколи Степановича Кобзєва (1793 – 1866) (виступав генеральним підрядником), обраного городянами своїм першим градоначальником, розквітнув і змінився на краще, так що вже в 1841 році йому було офіційно присвоєн статус міста.
Пройде без малого півтора сторіччя, і на центральному міському проспекті сучасного Бердянська там, де він перетинається з Приморської площею, в 1999 році з’явиться пам’ятник «Парус» тому, чиї лот і наполегливість забезпечили існування міста-порту на березі Бердянської затоки – капітану II рангу Миколі Дмитровичу Критському, який заклав основи його блискучого майбутнього.
Архітектура
Бронзовий пам’ятник-корабель з наповненими вільним вітром азовських морських просторів вітрилами на вершині чотириметрової гранітної колони доричного ордера немов застигла мить народження міста, якому буде супроводжувати удача, але до вершини благополуччя доведеться пройти крізь численні шторми, підкиданні вередливою Ерідою на нелегкому життєвому шляху.
На особливу увагу заслуговує майстерно виконаний вітрильник з клівером і марселем, бізань і грот-стакселем, такелажем і портами, щоглами і кермом, ютом і бушпритом. Він немов виплив з оповитого легендами минулого, щоб нагадати про дні, коли на цьому місці була лише незаймана природа Меотиди.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Запорізька обл., м. Бердянськ, Приморська площа / пр. Азовський.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е58 (М14) (Одеса – Миколаїв – Херсон – Нова Каховка – Мелітополь – Бердянськ – Маріуполь) до повороту на Бердянськ. По місту: пр. Східний / Мелітопольського шосе / пр. Азовський, на перетині якого з Приморської площею (пішохідна зона) розташований пам’ятник «Парус».
Громадським транспортом до Бердянська, а потім в центр міста до Азовського проспекту пішки. Біля його виходу до моря праворуч розташований пам’ятник Критському.