Історія

Невеличке за площею велике князівство Литовське завдяки войовничому характеру зовнішньої політики і чималим виділеним урядом на організацію та підтримання високоорганізованої армії коштам в середньовіччі здобуло собі статус одного з лідерів східноєвропейських земель здатного диктувати свої умови мироустрою. І одним з родів, що стоять на вершині цього успіху був другий після Радзивіллів в ієрархічній сходинці рід Сапегів.

Завдяки століттям ощадних шлюбів, услужності своїм владикам і невійськовим трофеям на початку XVIII сторіччя він перетворився по силі своєї могутності в «майже рівний королю». Соціальне становище на вершині влади завжди диктувало свої правила суспільної поведінки, одним з яких була обов’язкова гідна резиденція – так в столиці Галичини на правому березі в оточенні великого парку в середині XVIII століття з’явився невеличкий двоповерховий палац Сапегів.

Минав час… і через століття скромна вілла на колишній Сокільницький, що колись бачилася гідною, перестала задовольняти заправам князя Леона Людвіка Сапеги (1803 — 1878), який на довго влаштувався у Львові в якості могутнього маршалка Галицького сейму. Особливо разючим була скромність палацу в порівнянні з офіційною резиденцією на польській землі в Красичині. Так що в 1867 році для його реконструкції з Відня був запрошений відомий Адольф Кун (1829 – 1914).

Правда, очікуваного «другого Лувру», не дивлячись на астрономічну суму робіт майже порівняну з вартістю будівництва розташованого далі по вулиці палацу Потоцьких, з проекту віденського архітектора не вийшло з причини невеликого обсягу первинної споруди, але палац, закінчений рік потому, став гідною перлиною в намисті парадних резиденцій столиці Галичини.

Ось тільки в розмірений уклад життя автро-угорської аристократії незабаром важкою ходою увійшла Перша світова війна ХХ століття і пов’язані з нею зміни в соціально-економічному устрої країни. Опинившийся на передовій Львів став ареною військово-політичних баталій українсько-польської війни 1918 – 1919 років, а палац Сапегів – штабом українських військ.

У міжвоєнний період фамільна резиденція повернулася до своїх законних власників… Та тільки радянська влада, що увірвалася на західноукраїнські землі в 1939 році з початком Другої світової, зневаживши всі закони права швидко експропріювала все майно заможних громадян на користь держави. Так шикарна вілла перетворилася на звичайну міську школу №9, яка в повоєнні роки розширила свою площу за рахунок абсолютно дисонансної з основною будівлею г-подібної прибудови на місці знищеного під час бойових дій її східного флігеля.

Шум дитячих голосів і дзвін шкільного дзвінка ще довго звучали в парадних залах так званого в радянських каталогах «палацу з воротами». При цьому гідного уваги якої так потребували приміщення аристократичної резиденції, що вже відсвяткувала столітній ювілей після свого останнього перетворення, вони дочекалися лише в 1972-ому.

Тоді ж фахівцями було поставлено питання про архітектурно-історичну цінності об’єкта на львівській вулиці Миколи Коперника 40а. Так що після закінчення робіт в 1976 році будівля вже не повернулася в підпорядкування міністерства освіти, а стала центром збереження історичної спадщини міста Лева над Полтвою в якості резиденції Товариства охорони пам’яток історії, культури та архітектури, яка базується тут і донині.

Архітектура

Квадратний з прямокутним північним флігелем двоповерховий палац Сапегів являє собою вишуканий архітектурний шедевр в стилі французького бароко. Його мезонін на верхньому ярусі під мансардного покрівлею, дві західні лоджії і тераса на другому поверсі вносять в загальний асиметричний контур нотку легкого дисонансу, який полегшує наліт монументальності споруди запроектованої у зв’язку з її високим статусом.

А гармонійне компонування в оформленні зовнішніх фасадів горизонтального членування французьким рустом першого поверху, доричного міжярусних фризів, вертикальної розбивки площині стін пілястрами доричного ордера, розірваними декоративними фронтонами мансардного ярусу, чверть циркульних сандриків, терасової балюстради і складнопрофільних карнизів на кронштейнах лише підсилюють загальну візуальну легкість обсягу.

Невід’ємною кілька частиною комплексу, що десь затіняє всю особливу витенчену привабливість самого палацу, є портал в’їзної брами, який вторить стилю оформлення основної споруди: розбивка площині французьким рустом і простим карнизом, барокові завитки на вершини і вінчаючи квадратні чаші з вензелями, масивний постамент-фундамент і пояски-роздільники.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Миколи Коперника, 40а.

Як дістатися

Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 (Перемишль – Городок – Львів) / М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів). У місті по головній до пр. Свободи, а далі в західному напрямку по вулицях з одностороннім рухом Петра Дорошенка – Степана Бандери – Миколи Коперника, де розташована резиденція товариства охорони пам’яток історії, культури та архітектури Львова.

Громадським транспортом до Львова, а потім трамвєм до зупинки «Русалка Дністрова», поруч з якою розташована будівля палацу Сапегів.