Історія

Утиски влади польських католицьких чернечих орденів, які опинилися під владою Австро-Угорщини після Третього поділу Речі Посполитої, призвели до помітного зменшення кількості монастирів, які здебільшого були закриті, а частиною – опинилися просто неба. Однією з опальних стала обитель кармеліток поблизу Познані, яка була ліквідована в 1875 році.

Гнаних нуждою черниць прихистило королівське місто Краків, але конкурувати на новому місці з двома іншими міськими монастирями ордена не представлялося можливим. Тому буде тимчасовий притулок у Величці і нова батьківщина під захистом стародавніх львівських стін милістю небайдужого сімейства Кароліни і Карла Едварда Рачинських, які 5 лютого 1888 року викупили ділянку з двома кам’яними будівлями, а вже 31 липня сестри святкувати новосілля.

Та тільки їх житло мало було схоже на монастир, що чимало турбувало їх благодійницю. Так що вже в наступному році Кароліна Рачинська замовила проект нової обителі з майбутньою каплицею Косми і Дам’яна відомому архітектору Юзефу Каетану Яновському (1832 – 1914), створіння якого в найкоротші терміни побачило світ і було освячено 24 серпня 1891 року батьком Ієронімом.

Образ Божої Матері Невсипучої Помочі, які сестри привезли з собою з Польщі, завдяки своїм чудотворним властивостями незабаром зробив монастирський храм місцем особливого паломництва городян і нових послушниць, так що місця на маленькому п’ятачку львівського життя стало катастрофічно не вистачати для всіх бажаючих – обитель купує нову ділянку в районі Нового Світу і переселяються в монастир, що ще будується, 6 вересня 1896 року.

Порожніми стіни на Курковій залишалися недовго – через рік (1897) кляштор придбав для своїх потреб орден францисканок сім’ї Марії, який після смерті засновника Зигмунта Щесни Філянського (1822 – 1895) залишився без пастирського повчання і перебрався у подарований Марією Чарковською-Голейовською будинок на львівський вулиці Солодового.

Починаючи з моменту, коли нога першої францисканки ступила на поріг храму, у обителі почалося нове життя – низка ремонтів і реконструкцій, наймасштабніша з яких була проведена на зорі ХХ століття, в 1926 році забезпечує обителі статус головного львівського управління ордена.

Але все успіхи перекреслила Друга світова: після обстрілу міста в 1939 році радянськими військами назавжди завмирає процес новіціатуї, в 1944-му архів ордена вивозиться до Варшави, а ще через два роки остання черниця залишає кляштор.

Комуністична влада в післявоєнний період швидко знаходить для францисканської обителі нове призначення, коли колишній монастир францисканського ордена пристосовується для потреб місцевої інфекційної лікарні, а в храмі розміщується політичний агітаційний куточок.

Лише із здобуттям Україною незалежності і падінням пут атеїстичних заборон повернення храму в лоно греко-католицької церкви стало можливим. Так що в 1998 році каплиця безсрібників Косми і Дам’яна біля стін сьомого відділення міської клінічної лікарні знову відчинила свої двері для стражденних, щоб підтримати і затвердити їх у вірі в важкі хвилини життя.

Архітектура

Колишній монастирський комплекс на теперішній вул. Лисенка являють собою притулені на схилі гори будівлю обителі, храму і невеликої ділянки саду, в якому цегляні будівлі носять сліди характерною для кінця XIX століття еклектики (елементи романського і готичного стилю застиглі в камені з використанням техніки фігурної кладки).

Обсяг однонавової тричасної з невеликим притвором і захристією каплиці Косми і Дам’яна з трипрясловим членуванням фасадів контрфорсами витягнутий уздовж вулиці, що більш вигідно акцентує увагу на її зовнішньому оздобленні у вигляді високих арок спарених віконних прорізів в аркових же нішах, складнопрофільного лобового карнизу над аркадою і стрункою сигнатуркою під захистом хреста. Окрасою ж центрального зверненого на схід фасаду захристії служать декоративні ніші фронтону, в яких в благословенні і молитві застигли кам’яні фігурки тих, чиє ім’я носить храм. З внутрішнього оздоблення під циркульним перекриттям в нефі і хрестовим в захристії залишився лише різьблений дерев’яний вівтар 1897 року.

Примикаючий до каплиці монастирський корпус зараз мало схожий на спроектовану Яновським розташовану на півночі і заході одноповерхову будівлю, входом до якого служив храмовий притвор: два поверхи, східне і північне крила, відсутність стилістичного зв’язку з початковою будовою.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Миколи Лисенка, 45.

Як дістатися

Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 (Перемишль – Городок – Львів) / М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів), а потім по головній до Соборої площі. Далі: вул. Володимира Винниченка – вул. Миколи Лисенка, де розташований колишній монастир.

Громадським транспортом до залізничного вокзалу Львова, а потім вулицями Замкова – Володимира Винниченка – М. Лисенка до каплиці Косми і Дам’яна.