Історія

Його історія зароджувалася в попелі всепоглинаючої пожежі 1527 року, коли назавжди зник колишній вигляд старого дерев’яного зодчества, поступившись місцем новим кам’яним обладункам серця міста Лева (міська рада в 1540 році спеціальним декретом заборонила зведення в середмісті дерев’яних будівель). У числі інших на розі з дорогою до Домініканів (нині вулиця Ставропігійська, що з’єднує пл. Ринок і Домініканський собор) з’явилася кам’яниця «Мордохайовського».

При відсутності звичної нині нумерації будинків в місті, їх ідентифікація проводилась за прізвищем власника або номером земельної ділянки, на якому розташовувалося будова. Так що саме прізвище Мордохайовський, швидше за все, носив господар будівлі, який володів нею до 1589 року.

Наступним власником розкішного будинку в готичному стилі на площі Ринок під нинішнім №2 Львова став аптекар Ярош Ведельський, який значно перебудував особняк з використанням старих конструкцій. Плід витратних праць по перетворенню кам’яниці в стилі ренесансу постав у всій красі в 1593 році.

А вже через три десятиліття власником палацу значився флорентієць Роберто Бардінеллі (- 1651). У 1629 році король Польщі Сигізмунд III Ваза (1566 – 1632) наділив підприємливого купця привілеєм на утримання відділення королівської пошти, біля витоків якої у Львові стояв засновник краківського поштового відділення його співвітчизник Доменіко Монтелуппі. Так у новопридбаній будівлі по узгодженню з міською радою був відкритий перший поштамт, котрий забезпечував листування городян з багатьма містами Європи.

Правда, плата за цю послугу коштувала неймовірно дорого, що стало причиною банкрутування Бандінеллі та продажу будівлі на центральній площі через якийсь час під потреби королівського монетного двору, чому сприяли глибокі і об’ємні підвали під нею. Документальне підтвердження про карбування в цих стінах монет з ликом Яна II Казимира (1609 – 1672) відноситься до 1656 році.

Колишній палац на розі з Домініканською, як перейменували вулицю на початку XVIII століття, в 1737 – 1739 роках пережив значну перебудову, в ході якої центральний вхід був перенесений з площі Ринок на бічний фасад.

Середина XIX століття приносять кам’яниці статус літературного клубу створеного під крилом Карла Вільда, у якого тут же знаходилися книгарня і друкарня, а одну з кімнат займав майбутній носій звання «останнього польського поета романтизму» Корнель Уєйський (1823 – 1897).

В 1871 році у Львові була введена сучасна система нумерації будинків. Так що опинившись під польською владою після Першої світової війни 1914 — 1918 років будівля на Ринковій площі, де на першому поверсі розміщувалася м’ясна лавка Галушча, вже фігурувало на літописних сторінках під №2.

Радянський період (1944 – 1991) і використання колишнього палацу Бандінеллі під житло довели середньовічний шедевр архітектури до аварійного стану, яким влада перейнялась лише наприкінці 1970-х, та й то для робіт по його відновленню були задіяні непрофесійні реставратори, що завдало історичної будівлі значної шкоди.

Лише сила громадянського опору змусила зупинити руйнівні роботи і залучити до реставрації професіоналів, які двадцять шість років копітко по нечисленних малюнках і фотографіях боролися за львівську перлину. Урочисте відкриття оновленої кам’яниці, що вже стала частиною Львівського історичного музею, відбулося 28 грудня 2005 року. Зараз в цих стінах знаходиться на першому поверсі музей пошти, а на двох верхніх – експозиційні зали.

Архітектура

Спрямована вгору серед ряду собі подібних кам’яна будівля по Ринковій площі 2 являє собою витягнутий прямокутник, побудований відповідно до канонів львівської міської забудови XVI століття (три поверхи, три вікна по фасаду, 24м х 12м) в стилі класичного ренесансу.

Обробку зовнішніх фасадів чітко горизонтально членованних раскрепованними карнизами і декоративними фризами з вертикальним акцентом рустованих пілястрів на кутах палацу Бандінеллі доповнюють багате оздоблення прямокутних віконних прорізів під трикутними сандриками і портал центрального входу, що складається з підтримуючих складнопрофільний карниз чотирьох полуколонн доричного ордера на високих тумбах-п’єдесталах, аркового входу під трикутним сандриком, двох маленьких прямокутних декоративних віконець під охороною кам’яних барельєфів обіцяючих прибуток в торгівлі дельфінів.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, пл. Ринок, 2.

Як дістатися

Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий), М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів), М12 (Тернопіль – Львів), М11 (Перемишль – Городок – Львів), М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів) до окружної. Далі по місту прямувати головною (вул. Стрийська – вул. Шота Руставелі – вул. Зелена – вул. Студентська – вул. Левицького – пл. Соборна – вул. Галицька) до повороту на вул. Беринди, яка виходить на пішохідну зону сусідньої з площею Ринок Кафедральної. Кам’яниця під №2 знаходиться в північному куті площі.

Громадським транспортом до Львова, а потім в центр старого міста по пр. Свободи (орієнтир Львівський майдан), в трьох кварталах на схід від якого на пл. Ринок знаходиться колишній палац Бандінеллі.