Історія
Ступаючи перші кроки по новопридбаних землях правителі завжди звертають свій погляд на духовні святині як гарантію мирного підпорядкування населення – так і древній православний рід Чарторийських, отримавши Клевань з рук великого князя Литовського Свидригайла (1370 – 1452), почав зі спорудження православної святині (згідно документальним відомостями чоловічий Миколаївський монастир був закладений в 1490 році Феодором Михайловичем ( – 1542)).
І хоча чотири покоління Чарторийських обитель діяла на ряду з міською згаданою в акті від 15 лютого 1571 року Пречистівською церквою, з успадкуванням міста на березі річки Стубли Миколою Єжи (1585 – 1661) в 1624 році та переходом його в духовне підданство Риму позиції православ’я помітно похитнулися.
Без підтримки власника незабаром обидві святині предків прийшли в занепад, а прихід в Клеваль братів єзуїтського ордену і зовсім поставили їх за грань існування в 1630-ому – монастир святого Миколая був скасований, а храм поступово прийшов в повну ветхість (народний поголос стверджував, що дзвони останнього дісталися місцевим костелу).
На довгі роки міська православна складова зникає з карти Рівненщини. Відродити колишні традиції долею судилося вихованому в католицтві Адаму Казимиру Чарторийському (1733 – 1823), під заступництвом і на кошти якого в 1777 році недалеко від фамільного замку для уніатів було зведено церкву в ім’я Різдва Христового.
Збільшення парафії та підтримка власників клеванських земель XIX століття при посиленні ролі православ’я на Волині після анексії східної імперією двоголового орла в 1792-ому внаслідок остаточного поділу Речі Посполитої подарували православ’я храму, що вже прийняв православ’я, епоху процвітання і благополуччя: в 1842-ому була побудована кам’яна дзвіниця, в 1862 році було змінено перекриття та споруджений дерев’яний купол, в 1882 – 1884 прикрашена багатим розписом.
Станом на 1884 рік парафія Різдва Христового, яка включала в себе крім Клевані п’ять прилеглих сіл (Передмістя-Застав’я, Клеванська Юридика, Голишва, Ново-Став, Руда і Червоне) з більш ніж тисячею вірян, мав в реєстрі свого майна сімдесят десятин землі (понад 87% орної), а також цілий ряд будівель для священнослужителів.
Бурхливе ХХ століття не пощадило оплот віри біля підніжжя величного замку – спочатку бойові дії Першої світової завдали свій удар, потім католицька Польська республіка, а докінчили справу криваві ради, що розв’язали Другу світову, при яких він ще чотири десятиліття животів на задвірках історії.
Зірка віри знову засяяла над Клеванської церквою Різдва Христового лише після здобуття Україною незалежності в 1991-ому, коли тут були розпочаті відновлювальні роботи для повернення до цих стін Святого Духа, щоб подарувати волинським землям його надію і захист.
Архітектура
Хрестова в плані (25м х 20м) цегляна храмова будівля, як вірний зброєносець замку на горі, захищає з півночі єдину сполучну ланку твердині з великою землею – міст над глибоким колись водним ровом, який живили прозорі води річки Стубли.
Зовнішні фасади церкви Різдва вирішені в строгій манері класики, де глухий парний пілястровий портик тосканського ордеру з трикутним фронтоном прикрашає центральний вхід, кутові лопатки підкреслюють візуальне членування обсягів, а круглі вікна розбавляють аскетичну скромність стін. Риси волинського дерев’яного зодчества простежуються в невеликому дерев’яному завершенні – четверик за допомогою плоских вітрил переходить в світловий восьмерик, який вінчає восьмигранний намет.
Пізніша за часом будова дзвіниці комплексу являє собою двох’ярусний цегляний квадратний в плані (бік – 8м) периметр під чотирисхилою покрівлею із маківкою, все архітектурне багатство якого становлять поярусно зменшувані обсяги, аркові отвори та профільований лобовій карниз.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Рівненська обл., смт Клевань, вул. Замкова.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н22 (Устилуг – Луцьк – Рівне) (в Клевані – вул. Богдана Хмельницького), уздовж якої на західній околиці селища розташована церква Різдва Христового.
Громадським транспортом з Рівного / Луцька до Клевані, де в західній частині розташований православний храм Чарторийських.