Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Замок Чарторийських у Клевані

Історія

Північно-східний корпус клеванського замку Чарторийських Північно-східний корпус замку у Клевані

У ті далекі часи, коли Волинь лише приміряла на себе перші правила існування на землі цивілізованого суспільства в безіменному додатку до виданого Шлецером літопису Нестора згадується якесь місто Коливань біля самого кордону землеробської Волині та скотарського Полісся, що забезпечило йому роль жвавого торжища і славу одного з найдавніших міст Київської Русі на ряду з Дубно, Луцьком та Володимиром-Волинським.

Чи була та Коливань прародителькою нинішньої Клевані невідомо (хоча все вказує на це), але остання отримана згідно диплома або дарчого запису великого князя Литовського Свидригайла (1370 – 1452) від 29 грудня 1448 року стала разом з селами Олешів над Стублою, Сухівці в Дворижському, Харуковець на Полоней і Радоховці для Михайла Васильовича Чарторийського (1400 – 1489) справжнім подарунком і безсумнівною гордістю – відтепер все нащадки роду стали іменуватися князями на Клевані та Жукова.

Внутрішній двір фортеці Чарторийських у Клевані Внутрішній двір фортеці Чарторийських

Вже на той момент місто в закруті річки Стубли являв собою добре укріплений кам’яний дитинець, оперезаний дерев’яними фортифікаційними спорудами і земляними валами по периметру, в число оборонних вузлів якого в 1490-ому син Михайла – Федір Чарторийський (- 1542) додав новозбудований замок (роботи зі спорудження почалися ще в 1463-ому) на трикутному мисі і православний Миколаївський чоловічий монастир, який захищав підступи до підйомного мосту твердині.

Поділ батьківської спадщини передав Клевань разом з іншими багатими маєтками і селищами синові Івану (1518 – 1567), який не тільки остаточно юридично закріплює межі своєї гілки Чарторийських, але і добудовує замок. Його спадкоємці в свою чергу відновлюють зруйновану страшною пожежею 1572-ого фортецю в колишньому вигляді.

Початок XVII століття знаменується для фортеці придбанням остаточних рис зовнішнього вигляду (замість підйомного споруджується чотирипілонний ароковий міст) і зміною бойових обладунків на чернечу мантію єзуїтського ордену в 1630 році для просвітницької та місіонерської діяльності.

Південно-західна вежа Клеванської фортеці Південно-західна вежа фортеці в Клевані

Однак виконувати свою високу місію єзуїтам доводиться недовго – з початком україно-польської війни 1648 – 1657 років вони залишають свою обитель на Стублі, чим рятують замкові стіни від руйнування – підступивши до міста козачі загони Колодки знаходять головний оплот оборони спорожнілим. За підсумками цієї війни Волинь залишиться в польському підданстві, а клеванські землі під хазяйським початком Чарторийських.

Микола Юрійович (1585 – 1661) в 1654-ому отримує для головної перлини родового вінця Магдебурзьке право. З тих пір той, хто повинен був служити військовій справі перетворюється на веселого обивателя життя — у зв’язку з розвитком міста як торгівельного центру замок був перетворений на розкішний палац для заможних панів з пишними балами, маскарадами і балаганами.

А вже в 1701 році на береги Стубли повернулися монахи ордену святого Ігнатія, які продовжили свою перервану на півстоліття діяльність в люб’язно наданих Чарторийськими колишніх приміщеннях на території фортеці, Благовіщенському костелі та його плебанії.

Остання чверть XVIII століття і поступове руйнування сформованого на Волині світопорядку, коли доля Речі Посполитої вже була вирішена, для Клевані обертається виходом єзуїтів в 1773-ому, зміною підданства на російське в 1792-ому і початком майбутньої просвітницької кар’єри замку.

Так з дозволу едукаційної комісії князь Адам Казімр Чарторийський (1734 – 1823) в 1816 році відкрив в оновленому замку (замість розібраних стіни і корпусу зі східного боку раніше для цих цілей було побудовано два флігелі, внутрішнє планування збережених споруд змінено на коридорне з одностороннім розташуванням кімнат) відкрив шестикласну польську гімназію, яка вже через півтора десятиліття була закрита московською владою за участь її вихованців в польському заколоті.

Через рік навчальний процес було відновлено, але вже згідно до статутів російських училищ, а в 1834-ому була проведена рокіровка: цей учбовий заклад переїхав до Луцька, а від туди в Клевань переведена гімназія, яка ще через два роки влаштувалася в Рівному.

Зовнішня стіна клеванського замку Чарторийських Зовнішня стіна Клеванського замку

У спорожнілих будинках замку Чарторийських якийсь час (приблизно з 1836 по 1842 рр.) квартирував військовий шпиталь, але через брак фінансової підтримки незабаром був змушений з’їхати з-за руйнуванняприміщень комплексу.

Після продажу Чарторийськими замку Удільному відомству і закінчення відновлювальних робіт в древніх стінах згідно указу Священного Синоду від 13 червня 1877 року влаштувалося переведене з Дермані Духовне училище, яке проіснувало тут до початку Першої світової війни (хоча північний і північно-західний бастіони не використовувалися і на початок століття залишалися непокритими).

Важкі воєнні роки першої чверті ХХ століття стали для серця міської оборони справжнім випробуванням, коли спочатку в цих стінах розмістився евакопункт 11-го Південно-Західного фронту, але після чергового загострення, в ході якого комплекс внаслідок обстрілу зазнав значних пошкоджень, був залишений напризволяще.

Внутрішній двір замку Чарторийських у Клевані Внутрішній двір замку Чарторийських

За підсумками Версальського мирного договору від 28 червня 1919 року Волинь відновила своє польське громадянство, яке для вмираючої Клеванської фортеці обернулося спочатку виконанням високою місією притулку для жертв бойових дій залишилених без даху над головою (1918 – 1925), потім семикласною школою (1925 – 1933), і, нарешті, відродженням вході реконструкції 1933 року, коли були відновлені всі її старі будівлі і з’явилися нові для потреб дитячого сиротинця.

Друга світова перетворила твердиню миру на темницю совісті і свободи за колючим дротом кривавих відділів НКВС і німецьких окупаційних військ – з 1939 по 1954 роки вона стала одним з центрів знищення всіх незгодних з анексією волинської землі кривавими режимами.

Позбавлення прийшло в 1953-ому разом з поверненням колишнього замкового комплексу в ряди освітян, коли його приміщення зайняла школа механізації, пізніше перекваліфікована в професійно-технічне училище №3, яке змінив лікувально-трудовий профілакторій.

Міст Клеванської фортеці Чарторийських Міст Клеванської фортеці

Після того як в 1988-й лікувально-профілактичний заклад покинув перлину волинського ренесансу, вона була віддана на поталу нещадному Хроносу, який час від часу навідується пожежами або ураганами, щоб завдати ще одного смертоносного удару по колись величній резиденції Чарторийських.

Архітектура

Розташований на високому трикутному мисі над правим берегом річки Стубли і з’єднаний з великою землею лише чотирипілонним арковим мостом замок у Клевані являє собою готико-ренесансний захищений з напільного боку ровом неправильний багатокутник з вежами (збереглися північно-східна і південно-західна), трьома корпусами і стайнею біля підніжжя площею 0,42га.

П’ятикутні в плані вежі мають цегляну прорізану амбразурами товщину стін, що досягає 3,8м, при цьому північно-східна з них зберегла чотири яруси висоти, а південно-західна з напільного боку – три з половиною.

Північний корпус клеванського замку Чарторийських Північний корпус Клеванського замку

Прямокутні в плані дво- і триповерхові цегляні потиньковані корпуси з великими підвалами нині разом з вежами становлять суцільний контур, оперізуючи північний, західний та частину південного краю плато (зі сходу фортифікаційні споруди зруйновані).

Найстаріша частина – північний корпус, який був перебудований з надбрамної вежі, зберігши арковий проїзд під напівциркульними склепіннями на першому ярусі, а на другому придбавши прямокутні віконні прорізи. Товщина його стін коливається від одного до двох з половиною метрів.

Колись відведений під князівські палати з вставленими в олово віконними прорізами західний флігель раніше тягнувся від воріт до південної вежі. Під ним знаходилися склепінні підвали, частина з яких була відведена під в’язницю, а частина – під казну і винний запасник.

Відмінною рисою північно-східного корпусу є три потужних заведених на середину другого ярусу контрфорса з боку внутрішнього подвірья.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Рівненська обл., смт Клевань, вул. Замкова.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Н22 (Устилуг – Луцьк – Рівне) (в Клевані проходить уздовж вул. Богдана Хмельницького). На західній околиці селища повернути на вул. Замкову, яка через квартал впирається в замковий міст

Громадським транспортом з Рівного / Луцька до Клевані, на західному краю якої на мисі над річкою Стубла розташований замок Чарторийських.