Тричі народжений з небуття милостивою рукою своїх господарів, не дивлячись на всі політико-економічні державні перепони і неприємні дарунки долі.
Величний храм віри, що перетворився на храм музики, щоб в пориві єднання увібрати в себе всю силу і могутність величі незримого духовного всесвіту.
Останній оплот віри тих, хто колись був основною складовою рівненського товариства, накладаючи свій неповторний відбиток на його історію.
Маленький храм великої громади розчиненої в примарною серпанку Другої світової війни з волі двох тиранів, як гірке нагадування про незліченні жертви жорстоких амбіцій і безоглядної жаги влади.
Та, чиєю рукою була народжена перлина рівненської землі, щоб через багато століть бути увічненою в мармурі вдячними нащадками.
Жінка, що в середньовічному царстві чоловіків побудувала справжню цитадель волі і духу, як підтвердження переваги особистісних якостей над середньовічними гендерними забобонами.
Символ народження нової високодуховної держави в самому серці старого міста як матеріальне втілення тієї могутньої національної сили, яку не змогли зломити сім століть в чужій неволі.
Українська сучасна еклектика в усій волинської самобутності, майстерно втілена в монументальності форм і витонченісті архітектурних штрихів.