Український вчитель американського джазу

Він народився в бурхливо прогресуючому Харкові на зламі епох в 1895 році, коли здавалося, що світ остаточно покінчив з війнами і став на шлях прогресу і творення. Щасливе дитинство на одній з тихих вуличок в самому серці старого міста, де його матуся мала репутацію однієї із найкращих капелюшних майстринь, що створило благодатний грунт для розвитку багатогранних талантів юного обдарування, яке почало писати музику у вісім років. Йосип Шиллінгер.

Надходження в столичну консерваторію було справою вирішеною при таких безсумнівних музичних талантах. Благо закінчити її по класу диригування та композиції йому вдалося в 1917-му, щоб встигнути повернутися до рідного Харкова до початку більшовицької бійні.

У рідних пенатах Йосип Шиллінгер, не дивлячись на весь хаос наслідків червоного перевороту і молоді роки, відразу ж отримав ступінь професора в Харківській консерваторії. Робота, експерименти, концерти і… музика, музика, музика серед жахів військового протистояння.

Переїзд через п’ять років в радянський Петроград подарував музикантові довгоочікувану зустріч з майбутніми світовими знаменитостями – композитором Дмитром Шостаковичем та творцем безконтактного синтезатора Львом Терменом. Дух новаторства ще не скутий залізними обручами цензури нової влади дозволив професорові розвивати свою теорію математичної музики, а посаду консультанта народного комісаріату освіти – досить вільно почувати себе в нових реаліях.

Співголовування в Асоціації міжнародної музики і тітка по батькові (Надія Шиллінгер) в Нью-Йорку, не дивлячись на посилення радами правил виїзду за кордон для своїх громадян, забезпечили Йосипу отримання в 1928-ому річної візи для стажування в США. Із собою він забрав лише партитури та архів, назавжди покидаючи вже чужу батьківщину.

Тоді ж до Америки в якості агента розвідки виїхав завербований НКВС його студентський друг і соратник Лев Термен разом зі своїм синтезатором на основі електромагнітних випромінювань. Кілька експериментальних концертів їхнього дуету оглушили місцеву публіку, викликавши приголомшливий успіх і суперечливі відгуки в пресі.

У новій країні під новим ім’ям Джозеф Шиллінгер повністю присвячує себе викладанню (Нью-Йоркська школа нових досліджень, коледж Колумбійського університету, Нью-Йоркський університет) і відображенню на папері своєї теорії музичної композиції та імпровізації, побудованої на математичних розрахунках.

Чотири з половиною роки по три години на тиждень і на світ під його керівництвом народилася нова світова зірка – композитор Джозеф Гершвін та його геніальна опера «Поргі та Бесс», в якій ритм, мелодія, гармонія, контрапункт були вчительські, а оркестровка – учня, в пам’ять про що Гершвін надіслав Шилленгеру партитуру свого знаменитого твору зі схилянням перед його величезним талантом.

Громадянин США, яким Йосип Мойсейович став в 1936-ому, він абсолютно відмовився від написання музики бо за власними словами «переріс її» і повністю присвятив себе розвитку своєї теорії, яка вмістилася в двох величезних томах «Системи музичної композиції Шиллінгера» та «Математичні основи мистецтва», пророчим даром передбачивши появу синтезатора і комп’ютерної музики, перший з яких він можливо навіть винайшов би, якби не передчасна смерть у віці сорока восьми років.

Великого музичного новатора не стало, але творчість продовжує жити в творах його геніальних учнів, серед яких крім Гершвіна імена Гленна Міллера, Бенні Гудмана і Томмі Дорсі, а напрацювання, праці та архіви зберігаються в бібліотеці консерваторії Пібоді (Балтимор) і приватних архівах.

25-07-2017 Вікторія Шовчко

Обговорити статтю в спільноті

Поділитися в FacebookДодати в TwitterДодати в Telegram

Коментування цієї статті закрите.