Історія
Будинок Гребенщикова у Харкові
Вона стільки разів змінила імен за свою історію, не дивлячись на незмінні розміри і забудову, що у кожного покоління харків’ян мала свою назву, до того ж за два століття доросла від стежки до вулиці, але все так само залишилася в ностальгічних спогадах одним з найбільш вишуканих і улюблених торгових променадів.
А починалася її історія в 1811-му з Капелюшого провулка, де обиватель на будь-який смак і гаманець міг обрати собі капелюха у жвавих цеховиків. Тоді невелика вуличка між Миколаївською та Павлівською була престижним місцем – мало того що під захистом фортечних стін, так ще тут квартирували священики Успенського собору і Покровської церкви, а торгівля в людному місці не припинялася ані на хвилину.
У той час практично вся житлова і комерційна її забудова суцільно була дерев’яною, що наочно підтверджував двоповерховий особняк вдови протопопа Марії Шванської, яка в 1837-му продала частину дворового місця купцеві Петру Андрійовичу Гребенщикову для будівництва торгівельної лавки.
Оздоблення першого ярусу еркеру
Жвава торгівля, судячи з усього, приносила чималий прибуток, що побічно підтверджує довга справа про розподіл спадку Петра Андрійовича, що закінчився переходом будівлі по Капелюшному №9 у другій половині 1870-х в одноосібну власність купця 2-ої гільдії Миколи Петровича Греберщикова.
Новий господар, який вважав батьківський спадок занадто пересічним і не відповідаючим його високому статусу в духу часу, зніс дерев’яні споруди вщент і заклав на їх місці в 1880-ому двоповерховий цегляний особняк. Роботи швидко були закінчені, але результат вибагливого замовника не влаштував.
В 1883 році на зайняті у сусіда-цеховика Костянтина Давидовича Штейфона (1818 – 1891) кошти Гребенщиков почав перебудову будівлі за проектом імовірно складеним Мечиславом Сильвестровичем Комарницьким (1858 -). Роботи, що передбачали надбудову ще одного поверху і розкішну обробку фасадів, велися з розмахом – коштів на їх закінчення, так само як і на повернення боргу, купцеві 2-ї гільдії не вистачило.
Судова тяжба між кредитором і позичальником у 1890-му була вирішена на користь першого, будинок по Капелюшному №9 перейшов в руки Штейфона.
Південний фасад салону Штейфів
Через рік Костянтина Давидовича не стало, що Гребенщиков порахував гідним приводом для апеляції на судове рішення. Вирішувати проблему від імені кредитора випало старшому синові Олександру Костянтиновичу (1845 -). Тяжби тривали п’ять років, за які ні єдиний цегла не лягла на своє місце, жоден мазок фарби не було нанесено на стіни, не єдине відро будівельного сміття не було вивезено. З останнього приводу, до речі, в Харківську міську думу надходило безліч скарг (з-за нього був ускладнений рух по вулиці).
Повторне винесення рішення на користь Штейфона зробило Олександра Костянтиновича повноправним власником будівлі на жвавій торгівельній вулиці, площі якого підприємливий комерсант здавав за чималі гроші в оренду. Так на початку ХХ століття перший поверх займав відомий в Харкові салон-магазин з продажу капелюхів, а верхній був пристосований під житлові кімнати (крім того сім’я володіла ще сімома будинками в Харкові і великими земельними наділами в повіті).
Еркер харківського будинку Гребенщикова
Все ця далеко не бідне життя клану Штейфонів було поховано під уламками більшовицького перевороту 1917-ого. Велика частина сімейства за давньою єврейською традицією, хоч ось вже три покоління хрещеного, втекла за кордон. Історія зберегла лише одне ім’я того, хто боровся за свою Україну до кінця – генерал-лейтенанта Бориса Олександровича Штейфона (1881 – 1945) – в тому числі на полях Другої світової війни, знайшовши в німцях ситуативних союзників.
В радянський період унікальний за архітектурою будинок Гребенщикова, до того ж розташований в самому центрі міської забудови поруч з Успенським собором, звичайно ж не залишився непоміченим – його віддали під відомий всім харків’янам книжкового магазина «Мистецтво».
Після здобуття Україною незалежності і повноцінне повернення приватної власності колишній капелюшний салон пристосували під приватну комерцію, а верхні поверхи облюбувало для своїх потреб харківське відділення Будиноку дизайнерів. Так що зараз, не дивлячись на поважний столітній вік, харківська перлина на Квітки-Основ’яненка №9 живе повним життям в дусі сучасності і не збирається виходити на покій.
Архітектура
Шпиль ризалиту будинку купця Гребенщикова
Неоренесанс у всій своїй витонченої вишуканості триярусного обсягу застиглою музикою розбавляє архаїчну забудову між двох головних міських магістралей на самому початку харківського Московського проспекту поруч із серцем православ’я.
Його цегляний потинькований с-подібний периметр з кутовим двоярусним прямокутним еркером вигідно вирізняється з-поміж своїх простуватих в архітектурному плані сусідів: об’ємно-динамічний геометричний малюнок міжвіконний простору підкреслений домінуючим тричастинним замковим каменем з модільонамі величезних вікон бічних ризалітів першого поверху, полога арка і прямокутник сандриків – другого і архівольти з замковим каменем на третьому.
Особливу увагу привертає багато декорований ліпними елементами (гірлянди, модільони, кутові пілястри з тріхліфами, широкий фриз в листі аканта, квіткові розетки) еркер на кронштейнах над центральним входом, увінчаний високою конусною покрівлею з флюгером.
Його доповненнями служать бічні ризаліти, головним візуальним акцентом яких служить гострий шпиль з обрамленні складнопрофільних фільонок з маскароном, глибоко втоплені вузькі парні коробові віконні арки верхнього ярусу та витончений рослинний орнамент пологої арки сандриків – другого.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, ул. Квітки-Основ’яненка, 9.
Посилання
- Нотатки мандрівника. Харьковские прогулянки
- Історичні персони. Український вчитель американського джазу
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Лубни – Полтава – Харків), М26 (Е105) (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). По місту: вул. Сумська / пр. Московський – пл. Конституції – Павловська площа – вул. Квітки-Основьянка, де розташований колишній будинок Гребенщикова.
Міжміським транспортом по залізниці / маршрутними таксі до Харкова, потім на метро до станції «Майдан Конституції», а потім від площі по вул. Квітки-Основ’яненка (колишній Капелюшний провулок) до салону Штейфона.