Собор Воскресіння в Ковелі

Історія

Собор Воскресіння Господнього Ковеля Воскресенський собор Ковеля

Точний час її створення, як і причини вибору місця розташування в сусідньому кварталі з першим ковельським храмом (там де зараз Торгівельна площа біля ринкових рядів) досі для істориків залишається загадкою. Тому літочислення Воскресенського, як це прийнято в наукових колах, йде від першої збереженої документальної згадки, яким є грамота польської королеви Бони Сфорци де Арагона (1494 – 1957) від 17 серпня 1549 року, в якій вона віддає отцю Олексію Тишиницю Гайко її в управління замість Благовіщенського храму, який виклопотав у правительки для себе отець Михайло.

Головний опонент польської влади на Волинській землі (в тому числі з релігійних питань) на початку другої половини XVI століття, перебіжчик з Московського царства Андрій Михайлович Курбський (1 528 – 1583), своїм духовним заповітом в шістсот грошей литовських під опікою протопопа соборної церкви отця Сила допоміг встояти православній святиню при посиленні тиску католицтва. Їм же пожертвувана сума в дев’ятсот грошей на існуючу при храмі богадільню-шпиталь.

На момент візитації 7 січня 1696 року старий Воскресенський собор значиться “згорілим”, залишивши по собі на згадку лише понад тридцять злитків з церковних дзвонів. Зате замість нього в самому центрі міста на пожертвувані ковельським старостою Стефаном Лещинським (1632 – 1688) п’ять тисяч злотих та церковні податі був побудований новий дерев’яний храм за свідченнями сучасників “дуже гарний”.

Фронтон притвору кафедрального собору Воскресіння в Ковелі Фронтон притвору кафедрального собору

При новій святині була дзвіниця на чотирьох стовпах з п’ятьма дзвонами (чотири своїх, п’ятий узятий на прокат у Володимирській кафедрі в 1695-ому) і годинами, що відбивали пульс міського життя. З організацій під його опікою на той час знаходилися крім шпиталю братство зі зв’язків між монастирями та храмами і церковно-парафіяльна школа.

Двадцять років соборний храм з честю виконував свою високу місію, захищаючи стражденних і надаючи допомогу бідним. Так одним із прикладів є заступництво церкви на суді за вдову цехмістера, міщанку Габріелову, покарання якої було замінено магістратом штрафом на користь місцевих церков (п’ятнадцять злотих – Воскресенському, і по п’ять трьом іншим). Але руйнівне полум’я пожежі 14 червня 1718 року поглинуло і її.

Стараннями небайдужих був врятований лише різьблений триярусний іконостас, що пізніше зберігався в ризниці Введенської церкви, та царські врата “жезл з корінних Іессеова”, які прикрасили церкву давньо-сховище в Житомирі. На місце згарища з кладовища села Вульки була перенесена каплиця, в якій віряни збиралися для виконання церковних таїнств понад шість десятиліть – такий тривалий період збиралися кошти на відновлення храму, але при цьому в 1721-ому був куплений новий будинок із землею для богадільні.

Апсида ковельського кафедрального собору Воскресіння Господнього Апсида ковельського кафедрального собору

Нарешті 22 червня 1782 року був укладений контракт між приходом і селянином села Мізова Дадинцем на будівництво відповідно до плану пресвітеру. У тому ж році дерев’яний на дерев’яній основі новий соборний трьохчастинний однокупольний храм був освячений на честь Воскресіння Христового.

За описом 1815-ого оббитий зовні дошками храм з притвором та паламарнею був міцний у стінах і підвалах, але покрівля вже потребувала ремонту. При ньому містилися дзвіниця і власний невеликий цвинтар.

У 1842 році стара церковна будівля за своїми скромними розмірами перестала відповідати вимогам часу, тому його вирішено було розширити, але при відкритті фундаменту з’ясувалася непридатність старих брусів. Святиню звели наново вже на кам’яному фундаменті. Тільки час її виявився зовсім коротким – пожежа в четвертий раз позбавила Ковель соборного храму 17 серпня 1848 року, хоча на цей раз практично все її майно було врятовано. На три десятиліття головним православним храмом стає, як колись, Благовіщенський.

Купола Воскресенського храму в Ковелі Купола Воскресенського храму

А через вісім років 16 квітня згорів і підопічний ковельського Воскресенського – шпиталь-богадільня для малозабезпечених. Його будівництво на новій наданій магістратом землі (колишня ділянка вилучена на користь міста) було покладено на міщанина Панасевича на пожертвувані гроші.

Виникле за ініціативи соборного протоієрея Олександра Родкевича листування з церковним начальством про будівництво нового міського собору та затвердження проекту трьохпрестольного кам’яного храму на сімсот чоловік при кошторисі в сорок сім тисяч наштовхнулося на перешкоди пов’язані з високими витратами, що в кінцевому підсумку призвело до утвердження і втілення в життя більш скромного плану п’ятикупольної будівлі місткістю чотири сотні людей (вартість була скорочена на сорок відсотків від початкової). Наріжний камінь в її основу було закладено 19 червня 1874 року.

Будівництво підрядником Юхимом Чикиним за проектом інженера Олексія Скуратова тривало три роки, і 16 жовтня 1877-ого новий ковельський соборний Воскресенський був освячений Волинським архієпископом Дмитром (1811 – 1883). Іконостас для нього прибув з майстерні Мурашка, головний дзвін вагою у вісімсот п’ятдесят кілограм був подарований купцем Фінлянським, церковна ризниця і начиння пожертвувані Московським митрополитом Інокентієм (1797 – 1879) та Ярославським єпископом Іоанафаном (1816 – 1906), землі за ним значилося сто сорок гектар.

Центральний фасад Воскресенського храму в Ковелі Центральний фасад храму Воскресіння в Ковелі

Не дивлячись на всі старання різної влади придушити і знищити православ’я на волинській землі в ХХ столітті, Воскресенський собор Ковеля вийшов з їхнього полум’я неушкодженим і чинним, коли навколо назавжди зникали місцеві Введенська, Хрестовоздвиженська і Благовіщенська церкви.

Він і зараз на зорі нового третього тисячоліття залишається опорою для своєї пастви, з кожним роком все більше перетворюючись в дусі часу (реставрації 1988, 2007), але не втрачаючи сполучної ланки з духовним минулим Волині.

Архітектура

Однонавовий п’ятиглавий хрестовий в плані (30м х 20м) православний ковельський Воскресенський собор являє собою типового представника класичної храмової архітектури, головною родзинкою якого слугує архітектурний метод нашарування обсягів, які створюють візуальну легкість масивної кам’яної споруди.

Південний фасад ковельського Воскресенського кафедрального собору Південний фасад ковельського Воскресенського

Гранована апсида з різницями з боків, стилізовані вежі-барабани над средохрестям, масивний барабан зі світловими вікнами центрального куполу, архівольти, лиштви і брівки в оформленні аркових віконних прорізів зі шропсамі, профільовані карнизи, стрілчасті арки бічних входів країв осей трансепту, ніші з ликами святих і звичайно унікальний по оформленню притвор (більше схожий на засклену веранду з величезною розписом релігійної тематики в арковому тімпані трикутного фронтону) створюють той неповторний вигляд храму, який виділяє його з числа інших і підкреслює високий соборний статус.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Волинська обл., м. Ковель, вул. Незалежності, 174.

Як дістатися

Автотранспортом по трасах М19 (Доманове – Ковель – Луцьк – Дубно – Збараж – Тернопіль – Чернівці – Тереблече) або М07 (Київ -Ковель – Ягодин) або Р15 (Жовква – Червоноград – Володимир-Волинський – Ковель), до перехрестя в місті вул. Сагайдачного – вул. Незалежності, на якому розташований кафедральний собор.

Громадським транспортом до залізничного вокзалу / автостанції станції “Ковель”, а потім в центр міста до зупинки “Ковельський медичний коледж” / “Воскресенський собор”.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Собор Воскресіння в Ковелі на мапі

Обговорити статтю в спільноті