Історія

Згідно збереженим історією пожовклим літописним сторінкам, життя першої католицької громади Ковеля почалася десь 1591-ому з будівництва власного дерев’яного на дерев’яному фундаменті костьолу святої Анни. Хоча важко повірити, що існуюче як місто згідно грамоти Сигізмунда I Старого (1467 – 1548) під прапорами католицької Литви з 24 грудня 1518 року, воно було позбавлено уваги церкви латинського обряду – звичайно ж на той час на берегах Турії, не дивлячись на прихильність господаря міста Василя Михайловича Сангушко (- 1558) православ’ю, повинні били проживати латиняни і здійснювати свої релігійні обряди.

Той перший офіційний храм був сильно пошкоджений під час Хмельниччини 1649 року, коли під прикриттям популістських гасел про боротьбу з польсько-литовськими загарбниками української землі ковельський костел був розграбований, вікна та двері вибиті (загальний збиток згідно скарги від 14 березня 1650 року ксьондза Петра Козаковича-Прошіцького), а колишній архіпастир Якуб Косинський замучений до смерті разом із заможними євреями та католиками, що чинили опір.

Своїм відновленням костел святої Анни був зобов’язаний Ковельському старості Стефану Лещинському (1632 – 1688), за кошти якого він був зведений в дереві наново (остання чверть XVII століття), хоча його офіційне освячення єпископом Стефаном Рупневським (1671 – 1731) сталося лише через чверть століття (1725 рік).

Цій католицькій святині довелося простояти на ковельської землі трохи більше століття, перш ніж її вкрало в своїх обіймах руйнівне полум’я, після якого відроджувати церкву довелося вже ксьондзу Михайлу Боратинському разом зі своєю невеликою паствою, переслідуваною московським царизмом – її будівництво було закінчено в 1854-му.

Перша половина ХХ століття з її двома світовими війнами, що обидва рази були розв’язані росіянами та німцями за право диктувати свої умови Європі і світові, привнесла в усталене, розмірене життя ковельської католицької громади невеликий ковток свободи під прапором полькою республіки в міжвоєнний період з будівництвом найбільшого в Луцькій єпархії костелу святого Станіслава перед сорокарічним радянським атеїстичним забуттям.

Червоні більшовики під приводом військових ушкоджень в 1945-му розібрали Станіславський храм на будівельний матеріал для будівництва в’язниці свого головного карального органу – народного комісаріату внутрішніх справ, а Анненковському відвели незавидну роль складу, що поступово вбивало дерево святині, поки у зв’язку зі старістю без належного ремонту вона зовсім не припинила своє земне існування.

Здобуття українською землею довгоочікуваної незалежності в 1991-ому повернуло католикам Ковеля, які довгий час були змушені за архіпастирським словом здійснювати тривалі подорожі до столиці Галичини, можливість мати власний храм – в 1993 році була відтворена парафія святої Анни, в кінці того ж року до міста прибувають три перших брата з францисканської провінції Матері Божої Ангельської в Польщі, а на майбутній рік за згодою адміністрації міста на виділеній нею ділянці почалися підготовчі роботи до переносу з села Вишеньки дерев’яного костелу Успіння пресвятої Діви Марії.

Побудована в 1639-ому будова, не дивлячись на дві капітальних реконструкції (у 1771 та 1859 роках), на момент перенесення знаходилася в поганому стані, так що архітекторам Олександру Ключуку і Петру Пекрчуку довелося сильно постаратися над її первинним виглядом, але вони гідно впоралося з цією роботою.

Так що зараз древня вішеньковська святиня, консекрована 12 жовтня 1996 року єпископом Райнхардом Леттманном (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського і Станіслава Широкорадюка, є не тільки головною опорою латинян округи, а й найстарішим Ковельським храмом, що зводить його в роль головної міської пам’ятки, якій з урахуванням її коренів, що сягають практично зниклого дерев’яного готичного храмового зодчества, сповиває її неповторним флером загадкової унікальності.

Архітектура

Дворівневий дерев’яний костел Ковеля являє собою прямокутну (25м х 15м) дерев’яну будівлю по типу базиліки під гонтовим двосхилим дахом з контрфорсами, двома симетричними одноярусними кутовими вежами по центральному, зверненому на захід фасаду і притвором між ними.

Масивність храмові надають потемнілий від часу колір стін, високо розташовані над землею прості прямокутні вікна, практична відсутність декоративних елементів, а скрашують суворий лик лиштви, стрілчасті арки церковних прорізів, набиванням дощок навскоси центрального входу та витончена форма баштових завершень.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Волинська обл., м. Ковель, вул. Вербицького, 1а.

Як дістатися

Автотранспортом по трасах М19 (Доманове – Ковель – Луцьк – Дубно – Збараж – Тернопіль – Чернівці – Тереблече) або М07 (Київ -Ковель – Ягодин) або Р15 (Жовква – Червоноград – Володимир-Волинський – Ковель). В місті – по вулиці Незалежності, на перетині якої з вул. Вербицького розташований католицький храм Успіння пресвятої Діви Марії.

Громадським транспортом до залізничного вокзалу / автостанції станції «Ковель», а потім в центр міста до зупинки «Школа спеціалізованої освіти», поруч з якою по вул. Вербицького знаходиться ковельський костел.