Ковельський костел

Історія

Храм ковельського приходу святої Анни Храм приходу святої Анни в Ковелі

Згідно збереженим історією пожовклим літописним сторінкам, життя першої католицької громади Ковеля почалася десь 1591-ому з будівництва власного дерев’яного на дерев’яному фундаменті костьолу святої Анни. Хоча важко повірити, що існуюче як місто згідно грамоти Сигізмунда I Старого (1467 – 1548) під прапорами католицької Литви з 24 грудня 1518 року, воно було позбавлено уваги церкви латинського обряду – звичайно ж на той час на берегах Турії, не дивлячись на прихильність господаря міста Василя Михайловича Сангушко (- 1558) православ’ю, повинні били проживати латиняни і здійснювати свої релігійні обряди.

Той перший офіційний храм був сильно пошкоджений під час Хмельниччини 1649 року, коли під прикриттям популістських гасел про боротьбу з польсько-литовськими загарбниками української землі ковельський костел був розграбований, вікна та двері вибиті (загальний збиток згідно скарги від 14 березня 1650 року ксьондза Петра Козаковича-Прошіцького), а колишній архіпастир Якуб Косинський замучений до смерті разом із заможними євреями та католиками, що чинили опір.

Своїм відновленням костел святої Анни був зобов’язаний Ковельському старості Стефану Лещинському (1632 – 1688), за кошти якого він був зведений в дереві наново (остання чверть XVII століття), хоча його офіційне освячення єпископом Стефаном Рупневським (1671 – 1731) сталося лише через чверть століття (1725 рік).

Костел Успіння пресвятої Діви Марії в Ковелі Костел Успіння в Ковелі

Цій католицькій святині довелося простояти на ковельської землі трохи більше століття, перш ніж її вкрало в своїх обіймах руйнівне полум’я, після якого відроджувати церкву довелося вже ксьондзу Михайлу Боратинському разом зі своєю невеликою паствою, переслідуваною московським царизмом – її будівництво було закінчено в 1854-му.

Перша половина ХХ століття з її двома світовими війнами, що обидва рази були розв’язані росіянами та німцями за право диктувати свої умови Європі і світові, привнесла в усталене, розмірене життя ковельської католицької громади невеликий ковток свободи під прапором полькою республіки в міжвоєнний період з будівництвом найбільшого в Луцькій єпархії костелу святого Станіслава перед сорокарічним радянським атеїстичним забуттям.

Червоні більшовики під приводом військових ушкоджень в 1945-му розібрали Станіславський храм на будівельний матеріал для будівництва в’язниці свого головного карального органу – народного комісаріату внутрішніх справ, а Анненковському відвели незавидну роль складу, що поступово вбивало дерево святині, поки у зв’язку зі старістю без належного ремонту вона зовсім не припинила своє земне існування.

Центральний фасад ковельського костелу Успіння Діви Марії Центральний фасад ковельського костелу

Здобуття українською землею довгоочікуваної незалежності в 1991-ому повернуло католикам Ковеля, які довгий час були змушені за архіпастирським словом здійснювати тривалі подорожі до столиці Галичини, можливість мати власний храм – в 1993 році була відтворена парафія святої Анни, в кінці того ж року до міста прибувають три перших брата з францисканської провінції Матері Божої Ангельської в Польщі, а на майбутній рік за згодою адміністрації міста на виділеній нею ділянці почалися підготовчі роботи до переносу з села Вишеньки дерев’яного костелу Успіння пресвятої Діви Марії.

Побудована в 1639-ому будова, не дивлячись на дві капітальних реконструкції (у 1771 та 1859 роках), на момент перенесення знаходилася в поганому стані, так що архітекторам Олександру Ключуку і Петру Пекрчуку довелося сильно постаратися над її первинним виглядом, але вони гідно впоралося з цією роботою.

Так що зараз древня вішеньковська святиня, консекрована 12 жовтня 1996 року єпископом Райнхардом Леттманном (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського і Станіслава Широкорадюка, є не тільки головною опорою латинян округи, а й найстарішим Ковельським храмом, що зводить його в роль головної міської пам’ятки, якій з урахуванням її коренів, що сягають практично зниклого дерев’яного готичного храмового зодчества, сповиває її неповторним флером загадкової унікальності.

Архітектура

Південний фасад ковельського храму католицької парафії святої Анни Південний фасад храму парафії святої Анни

Дворівневий дерев’яний костел Ковеля являє собою прямокутну (25м х 15м) дерев’яну будівлю по типу базиліки під гонтовим двосхилим дахом з контрфорсами, двома симетричними одноярусними кутовими вежами по центральному, зверненому на захід фасаду і притвором між ними.

Масивність храмові надають потемнілий від часу колір стін, високо розташовані над землею прості прямокутні вікна, практична відсутність декоративних елементів, а скрашують суворий лик лиштви, стрілчасті арки церковних прорізів, набиванням дощок навскоси центрального входу та витончена форма баштових завершень.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Волинська обл., м. Ковель, вул. Вербицького, 1а.

Як дістатися

Автотранспортом по трасах М19 (Доманове – Ковель – Луцьк – Дубно – Збараж – Тернопіль – Чернівці – Тереблече) або М07 (Київ -Ковель – Ягодин) або Р15 (Жовква – Червоноград – Володимир-Волинський – Ковель). В місті – по вулиці Незалежності, на перетині якої з вул. Вербицького розташований католицький храм Успіння пресвятої Діви Марії.

Громадським транспортом до залізничного вокзалу / автостанції станції “Ковель”, а потім в центр міста до зупинки “Школа спеціалізованої освіти”, поруч з якою по вул. Вербицького знаходиться ковельський костел.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Ковельський костел на мапі

Обговорити статтю в спільноті