Фортеця в Бродах

Історія

Куртина замку в Бродах Куртина фортеці в Бродах

Як і багато українських міста, Броди почали відлік свого літочислення за довго до Різдва Христового і губляться десь в надрах кам’яної доби, про що сучасність зберегла нагадування слідами первісних становищ та нечисленними артефактами.

І хоча згідно документів Київської Русі (перша згадка в “Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям” від 1084 року) селище не раз опинялося в епіцентрі значних подій тих років, але жодного пам’ятника тих часів в місті не збереглося, імовірно, зметені татаро-монгольською навалою Батиєва війська 1240-ого.

На документальних сторінках історії Броди знов виникають, як частина Олеського ключа, в 1441-ому у зв’язку з передачею їх польським королем Владиславом III (1424 – 1444) у володіння Яна з Сенна (- 1472), хоча вже через покоління село перебувало у володінні Кременецьких, які продали його в 1580 році засновнику укріпленого міста, що тоді носило ім’я Любича за назвою родового герба нового господаря, Станіславу Жолкевському (1520 – 1588).

Вхідний портал бастіонного каземату Бродівського замку Вхідний портал бастіонного каземату фортеці в Бродах

Новий власник на стільки завзято взявся до справи розвитку міської інфраструктури та налагодження торгово-економічних зв’язків, що вже за чотири роки нова перлина Галичини отримала Магдебурзьке право від польського короля Стефана Баторія (1533 – 1586). Причому, замок на той час вже існував, про що було згадано в документах у зв’язку з дозволом городянам селитися поблизу нього.

Через півсторіччя (1629) місто вже під своїм теперішнім ім’ям переходить у власність Станіслава Конецпольського (1591 – 1646), якому замок зобов’язаний своїм існуванням в сучасному вигляді – п’ятикутний з бастіонним типом укріплень по периметру, розроблений у співпраці інженера-архітектора Гійома Лавассера де Боплана ( 1595 – 1673) та будівельника Підгорецького замка Андреа дель Аква (1584 – 1656). Будівництво розпочалося вже на наступний рік і тривало до 1635-ого.

Причому найкращі на той момент фортифікаційні споруди, які служили базою для польських частин при битві під Берестечком 1651 року, встояли численним атакам військ Данила Нечая (1612 – 1651) під час української визвольної війни 1648 – 1657 років, хоча наприкінці восьмитижднева облога і завершилась для міста виданням полонених козаків та татар повсталим.

Західний бастіон Бродівської фортеці Західний бастіон фортеці в Бродах

Ще як мінімум два рази в XVII столітті глибокі каземати зберегли життя і частково майно місцевих жителів під час турецьких походів 1672 і 1676 років. Після цього слава непереможної так міцно закріпилася за фортецею в Бродах, що в подальшому татари і турки обходили її стороною, тим більше що нові господарі (з 1678-го року син польського короля Якуб Людовик Собеський (1667 – 1737), а потім з 1704-ого гетьман великий коронний Юзеф Потоцький (1673 – 1751)) добре піклувався про стан свого нового придбання.

Однак під час Північної війни 1700 – 1721 років місто сильно постраждало від московських загарбників, після спустошення яких замкові укріплення поступово почали приходити в занепад, втративши свою фортифікаційну перевагу. Саме цим, мабуть, було обумовлено падіння фортеці в 1734-ому під ударом одного з перших гайдамацьких повстань.

Казематна анфілада замку в Бродах Казематна анфілада в Бродах

В середині XVIII століття бродівська твердиня пережила масштабну реконструкцію під керівництвом свого тодішнього власника, військової інженера Станіслава Потоцького (1698 – 1760), присвячену святу одруження його дочки Теофілії – тоді на місці старого дерев’яного будинку коменданта з’явився двоповерховий кам’яний палац, над центральним в’їздом була побудована надбрамна вежа в стилі бароко з годинником, а укріплення по периметру були реконструйовані.

По Першому розділу Речі Посполита від 1772 року Броди стали австрійським форпостом на кордоні з Польщею, а після Третього (1795) – з московської імперією Романових, що знову вивів фортифікаційну роль фортеці на перший план.

Однак під час війни 1812-х років для протидії наступаючої наполеонівської армії за наказом австрійської влади південно-східна частина куртин з двома бастіонами, равеліном та надбрамною вежею була підірвана її поточним власником Вінсентом Потоцьким (1740 – 1825), а їх уламками – засипано фортечний рів.

Після закінчення війни, як стратегічний об’єкт, бродівська твердиня фактично припинила своє існування – її каземати були пристосовані під торгівельно-складські потреб, і тільки палац зберігав гідність магнатської резиденції, коли в 1833 році його новим власником став Ян Каземир Молодецький (1790 – 1854).

Каземати Бродівської фортеці Каземати Бродівського замку

Сім’я останнього колишній замок в Бродах належав до радянської окупації 1939-ого, переживши відновлення після Першої світової війни, в ході якої лінія фронту і пов’язані з нею втрати тричі перетинала місто, прихід червоних і режим Польської республіки. Причому в передвоєнний період ХХ століття графиня Ядвіга Жищевська відкрила на його території приватний музей з багатющою колекцією старожитностей.

У час Другої світової війни 1939 – 1945-х фортечні укріплення дивом залишилися цілими, в той час як півміста лежало в руїнах (особливо прилегла до центральної Ринкової площі частина), а післявоєнні роки радянської окупації повернули їх в підпорядкування військового відомства – замок став режимним об’єктом і був закритий для відвідувань.

Світанок української незалежності повернув фортецю в Бродах до реєстру архітектурних пам’яток державного значення і надію на відродження після того, як військова частина в 1990-х покинула його розташування, хоча зараз тут і мешкають різні заклади науки і культури.

Архітектура

Східна куртина замку в Бродах Східна куртина замку в Бродах

Одна з найдосконаліших європейських фортець першої половини XVII століття побудована в змішаному новоголландсько-італійському стилі спочатку мала форму регулярного куртининного п’ятикутника з п’ятьма бастіонами по кутах і займала площу вісім тисяч квадратних метрів. З боку внутрішнього двору земляні вали посилювали ескарпи і каземати, а з зовнішньої – водяний рів, через який сполучення з містом забезпечували гребля і підйомний міст.

Загальна кількість казематів з анфіладним повідомленням, включаючи шестигранні бастіонні, становила сімдесят п’ять, з них збереглися чотирьох куртин і трьох бастіонів. Кожен каземат (за винятком кутових) має квадратний периметр зі стороною шість метрів і хрестовим склепінням. В цілому ж їх зовнішній дворової фасад являє собою суцільну площину стіни з членуючими арковими нішами та здвоєними пілястрами доричного ордеру під профільованим фронтоном. Збережені ренесансні елементи (карнизи, портали, архівольти на імпостах, портали, розірвані сандрики) виконані різьбленням з білого каменю.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Львівська обл., м. Броди, вул. Замкова.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Броди – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ). У місті по вулицях Івана Богуна – Івана Франка – Ринкова площа – Замкова, остання з яких виходить до фортеці.

Громадським транспортом до вокзалів в Бродах, а потім по вулиці Залізничній через площу Ринок до Замкової, яка виходить до казематів.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті