Історія
Апсида Преображенської церкви у Львові
Захищені Краківською міською брамою земельні ділянки всередині оборонного периметра були одним з найбажаніших місць львівської забудови. Не дивно, що вже XIV столітті прямо навпроти головного в’їзду в місто розташовувалася кам’яниця з готичними склепіннями і глибокими підвалами, перекритими кам’яними нервюрами.
На його місці через століття почалося будівництво монастиря тринітаріїв, які прибули з Іспанії для благородної справи порятунку бранців з турецької неволі за рахунок викупу. Офіційно його будівництво почалося в 1703-ому і тривало чверть століття, щоб увінчатися освяченням святині разом з храмом Святої Трійці.
Нова окупаційна австрійська влада в рамках церковної реформи закрила львівський монастир тринітаріїв в 1783 році, а його просторі приміщення з костелом передали Львівському університету, який крім іншого використовував їх для потреб своєї бібліотеки відкритою через рік 16 листопада.
Посилення тиску австрійської влади на новопридбаних землях призвело до революційних подій “Весни народів” 1848 – 1849 років, коли Львів піддався масованим артилерійським бомбардуванням урядовими військами під командуванням генерала Геммерштайна 2 листопада 1848-ого. У числі численних жертв був і колишній згорілий разом з чвертю університетського бібліотечного фонду (тринадцять тисяч примірників) костел тринітаріїв.
Колишній костел тринітаріїв у Львові
Монастирські руїни з дозволу цісаря Франца Йосифа I (1830 – 1916) були викуплені українською міською громадою. Причому першими побачив світло Народний дім (1851 – 1864), а проект Антона Фрехена від 1850-ого так і не дочекався реалізації – серед наспіх покритих покрівлею руїн Троїцького костелу довгий час зберігалися декорації театру Скарбека (нинішній Заньковецької).
Ідея будівництва греко-католицького храму з використанням кістяків стін знайшла своє матеріальне втілення лише в 1878-ому в проекті Сильвестра Гавришкевича (1833 – 1911), який був затверджений і прийнятий до реалізації.
З огляду на спорудження виключно на добровільні пожертви і масштабність проекту сакральна будівля споруджувалася два десятиліття, ще вісім років тривали обробно-оформлювальні роботи, в яких брали участь такі майстри сучасності як Леонард Марконі, Тадей Попель, Фердинанд Маєрський, Теофіл Копистинський, Корнило Устиянович, Андрій Коверко.
Урочисте освячення церкви на честь Преображення Господнього відбулося 29 квітня 1906 року митрополитом Галицьким Андрієм Шептицьким (1865 – 1944), єпископом Перемишльським Костянтином Чехович (1847 – 1915) та єпископом Станіславським Григорієм Хомишиним (1867 – 1947), після чого вона стала другим міським храмом.
Внутрішній інтер'єр Преображенської церкви
Під час бойових дій Першої світової війни 1919-ого при обстрілі міста один зі снарядів влучив у стіну новозбудований святині, але не вибухнув. Збережений в якості знака небесного заступництва він так і залишився вмурованим в стіну з відритою цегляною кладкою в вигляді декорового оформлення.
Ліквідована окупаційним радянським режимом українська греко-католицька церква змогла повернути свою святиню лише на зорі української незалежності – 29 жовтень 1989 року священик Преображенської церкви отець Ярослав Чухній з більшою частиною своєї пастви звернувся до Львівського єпископа катакомбної УГКЦ Володимира Стернюка з проханням про прийняття пастви під своє крило.
Так закінчилися поневіряння колишнього тринітарського Троїцького храму, який знайшов своє нове життя в незалежній Україні в греко-католицьких рядах, щоб стати надійною опорою для своїх парафіян в бурхливому XXI столітті, виблискуючи оновленою покрівлею як символом їх відданої прихильності.
Архітектура
Завдяки вмілій архітектоніці руїни Троїцького костелу стали основою величної церкви Преображення Господнього в неоренесансному стилі – тринавова прямокутна в плані базиліка з двома вежами по центральному фасаду, витягнутим обсягом апсиди з хорами та двома бічними різницями.
Південний неф церкви Преображення Господнього
Його зовнішній, обумовлений попередньою будовою класичний декор становлять пілястри тосканського ордеру, архівольтне на імпостах з пілястрами обрамлення аркових віконних прорізів з підвіконнями на кронштейнах, широкий фриз з тригліфами, ангельськими маскаронами та восьмилистними розетками, профільований лобовій карниз великого виносу на модульонах, вітражні вікна.
Домінантою будівлі служить головний фасад з порталом центрального входу прикрашеним парними колонами доричного ордера, двома симетричними двоярусними баштами увінчаними круглими барабанами з круглими ж світловими вікнами під купольним завершенням над трикутними фронтонами, що вторять завершення ризниць, а також центральний купол над средохрестям на високому барабані з арковими вікнами в обрамленні архівольтів на пілястрах іонічного ордера і маленькою сигнатурою на вершині.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул.Краківська, 21.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 (Перемишль – Городок – Львів) / М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів) до північної частини об’їзної. Далі прямувати головною до Соборної площі. Далі: вул. Володимира Винниченка – вул. Івана Гонти – вул. Театральна (Краківська поруч з Преображенською церквою пішохідна).
Громадським транспортом до Львова, а потім в серце старого міста – орієнтир Театр опери та балету, в сусідньому кварталі з яким розташований колишній тринітарський костел.