Історія
Для будівництва міста-фортеці в усі часи вибиралося місце добре захищене самою природою, щоб полегшити людську працю по убезпеченню свого життя і свободи від собі подібних, і Одеса, а вірніше її прародителька Єні-Дунья – Хаджибей, в цьому плані не була винятком. З причини скромних розмірів середньовічних укріплень примхи місцевості у зв’язку із можливим майбутнім розширенням до уваги не приймалися.
Так що коли в кінці XIX столітті місто значно розрісся в усі боки від початкового старого центру, з’явилися перші комунікаційні проблеми, однією з яких була балка Військового спуску. Вона забезпечувала втрату чималого часу для бажаючих потрапити з Приморського бульвару в свої володіння на півночі, до яких і по прямій не було і півтори сотні метрів.
Проблема зберігалася аж до післявоєнного часу, коли для поліпшення комунікації було вирішено спорудити міст між Комсомольським і Приморським бульварами Одеси. Причому урочисте відкриття нового архітектурного об’єкта в ретро стилі мало ознаменувати святкування п’ятдесятої річниці встановлення в місті влади червоних рад в 1967-ому.
Але за «доброю» радянською традицією втілення в життя планів запізнилося, проходячи всі етапи узгодження, та й бюджет, який передбачає створення автентичного ретро вигляду, був нещадно урізаний. Так що закінченний і урочисто відкритий в 1969 році міст за проектом архітектора Рашель Аббовни Володимирської, позначався в офіційних документах під ім’ям Комсомольського, був дитям конструктивізму.
З тих пір він вже в якості Капітанського став невід’ємною частиною міської архітектури і улюбленим місцем променадів, визначивши півторакілометровий маршрут від будівлі Старої біржі через Воронцовський палац до Одеського художнього музею.
У роки української незалежності у мосту з’явився романтичний ореол, що забезпечує йому незмінну популярність у молодого покоління, та старе народне-нове ім’я Тещин міст з уїдливою усмішкою більш старшого покоління, але при цьому незмінний інтерес з боку гостей міста в якості одного з кращих місць для огляду навколишніх морських пам’яток.
Архітектура
Тещин міст, найвищий (30м) і найвужчий (ширина 5м) в Одесі, як виключно пішохідна зона, своїми конструктівіческімі формами кілька вибивається з класичного стилю навколишньої забудови обох схилів балки. Головною його архітектурною родзинкою служить замощення кольоровою бруківкою в національно-етнічному стилі 130-метрової доріжки, та ще вуличні ліхтарі підкреслюють його строго-аскетичний силует, що ширяє над Військовим спуском.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Одеська обл., м. Одеса, бул. Михайла Жванецького.
Посилання
- Легенди. Шлях до серця улюбленої тещі
Як дістатися
Автотранспортом по трасах Е95 (М05) (Київ – Одеса), Е87 (М15) (Одеса – Ізмаїл), Е58 (М16, М14) (Маріуполь – Мелітополь – Херсон – Миколаїв – Одеса – Первомайськ), М22 (Одеса – Іллічівськ), а далі – спуск Маринеско – вул. Софійська – вул. Преображенська, яка виходить до пішохідній зоні бульвару Жванецького.
Громадським транспортом до Одеси, а далі в центр старого міста до Приморського бульвару, північну частину якого з’єднує Тещин міст з бульваром Жванецького.