Історія

Фактично історія Рішельєвської і є історія Одеси, бо відлік її існування починається з будівництва першої міський опери в 1809-ому, та й приватна резиденція самого генерал-губернатора Бессарабії Армана де Рішельє (1766 – 1822) значно підвищувала її статус в очах обивателів.

Тому досить сумнівно, щоб ділянка в чотирьох кварталах від культурного серця чорноморської перлини століття була порожньою. Швидше за все якась будівля на Рішельєвській 24 / Поштовій 17 існувала, хоча вперше в збережених документах вона зустрічається лише в 1898-ому в якості власності купця першої гільдії Михайла Григоровича Грінберга.

Через три роки комерсант єврейської національності вирішив повною мірою використовувати потенціал вигідно розташованої ділянки і замовляє проект торгівельно-житлового будинку Мойсеєві Ісаковичу Лінецькому (1864 – 1933). Наглядати за будівельними роботами схваленого навесні 1902-ого будинку Грінберга автору проекту допомагав архітектор Самуїл Савелійович Гальперсон (1884 – 1941).

У закінченому два роки по тому розкішному будинку в стилі необароко на перших двох поверхах розміщувався фешенебельний меблевий магазин з продажем супутніх товарів (сейфи, дзеркала, тканини для оббивки) М.Г. Грінберга, верхні займали особисті апартаменти господаря і здавані в найом приватні резиденції, а підвальні призначалися для складського зберігання.

Після переїзду меблевого салону на Пушкінську, що перетворилася на головну торгову артерію Одеси, вільні нижні яруси будівлі по Рішельєвській 24 орендувало представництво товарисьтво французько-російських заводів «Провідник» з головним калошевим складом регіону, а власник так і продовжував проживати на верхніх.

Після збройного захоплення влади в Північному Причорномор’ї і експропріації всієї приватної власності будинок Грінберга вподобали нові правителі від народу (тут жили в тому числі члени міської ради), а нижні поверхи з підвалами в 1923-ому були віддані в розпорядження Державного тресту гумової промисловості та його магазину, Товариства боротьби з алкоголізмом та фабрики Промтрікотажу.

Після недовгого перебування підопічний хімічної промисловості розчинився на просторах радянської Одеси, а всі приміщення з 1938-ого повністю перейшли в розпорядження Індошиву.

Розв’язана червоними радами і фашистською Німеччиною Друга світова війна і румунська окупація перервали мирне життя чорноморської перлини і змінили призначення будівлі по Рішельєвській 24 – в світі нових реалій її складські підвали перетворилися на останню надію мирних городян на порятунок під авіабомбами, якими обидві сторони щедрою рукою посипали місто (бомбосховище з 1941-ого).

Після того, як канонада військових залпів затихла далеко на заході і місто повернувся до мирного життя (перша післявоєнна п’ятирічка), в приміщеннях колишнього меблевого салону розмістився конфексіон швейно-взуттєвої фабрики Обллегпрома «Молода гвардія» та виробничі площі фабрики індпошиву Міськпромкомбінату.

Станом на 1984 рік у квартирантах нижніх ярусів будинку Грінберга все також значилося ательє з ремонту та пошиву одягу №2 «Берізка» фабрики Індпошиву, до якого додався навчально-практичний комбінат профорієнтації школярів Жовтневого району Одеси.

Під руїнами союзу в числі інших державних структур почили в Бозі і представник легкої промисловості «Берізка», і установа по трудовій підготовці учнів. Так що в 1996-ому не було ніяких завад, щоб спорожнілі площі зайняло нове покоління одеських підприємців в якості торговельних, а верхні так і залишилися житловими.

Архітектура

Будинок Грінберга на перехресті жвавих вулиць старого міського центру являє собою г-подібний периметр на бетонній основі в вишуканому стилі необароко. Кожен з чотири його поверхів в залежності від призначення виготовлений з більш відповідного матеріалу: цегла і сірчана плитка для підвалу з цегляними склепіннями на таврових балках, цегла для перших двох поверхів з бетонним ізолюванням на таврових балках і вапняк для житлових приміщень. До комплексу входив триповерховий флігель з боку внутрішнього двору.

При всій монументальності обсягу завдяки зосередженості основного ліпного декору на верхніх двох ярусах (напівколони іонічного ордеру, масивні сандрики з картушами, маскарони, карниз великого виносу на модильйонах, витончені спливи фронтонів, міфічно-рослинний декор парапету і, звичайно ж, акцент кутового ризалиту з круглою надбудовою з овальним слуховим вікном) будівля не виглядає ваговито. Нижні прикрашені лише французьким рустом, замковим каменем коробових арок другого поверху, межярусним карнизом і тонкими вензелями з картушем М.Г. Грінберга.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Одеська обл., м. Одеса, Рішельєвська, 24.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е95 (Київ – Одеса), Е87 (Одеса – Ізмаїл – Рені), Е58 (Тирасполь – Одеса – Миколаїв – Херсон – Мелітополь – Маріуполь). По місту: спуск Маринеско – вул. Софійська – вул. Троїцька – вул. Рішельєвська, на перетині якої з Жуковського розташований будинок Грінберга.

Громадським транспортом до Одеси, а потім міським, прямуючим по Жуковського до зупинки «Вулиця Рішельєвська».