Історія
Вантовий міст в Одесі
Коли в 1990-х Україна здобула довгоочікувану волю і незалежність, в країні з ринковою економікою на перше місце вийшли комерційні інтереси, хоча інфраструктура багатьох міст виявилася не готова до такого квантового стрибка і відгукнулася на зміни виробничим, трудовим і транспортним колапсами. Одеський порт ощасливив городян останнім – численні довгомірні вантажівки практично з ранку до ночі перегороджували всі під’їзди з боку Приморської і це при неповному завантаженні контейнерного терміналу на Карантинному молу.
Вирішення питання поліпшення логістики центральної прибережній частини лягло на плечі тодішнього начальника торгового морського порту Миколи Пантелеймоновича Павлюка. Коштовний проект, причому перша черга з вантових мостом на той час не мала аналогів в Україні, був доручений спеціалізованим науково-дослідним інститутам “Одесакомунпроект” та “Київсоюзшляхпроект”, а генеральним підрядником обрано італійську “Тегола Канадезе”.
Пілони одеського вантового мосту
Будівельні роботи зі зведення вантового мосту було розпочато в 1996 році, і тривали вони п’ятнадцять місяців, що на ряду з закінченням другої черги магістрального шляхопроводу (від Червоних пакгаузів до автостоянки TIR-1 довжиною 263м) в тому ж 1998-ому ознаменувало початок нових транспортних відносин міста і його основного годувальника.
Другий автомобільний з’їзд в порт з Військового спуску звичайно ж не вирішив усіх проблем, та й все його шість черг (третя – від Військового молу до вулиці Кутузова (2,1км), четверта – від Морвокзал до Червоних пакгаузів (1,2км), п’ята – від Пересипьского мосту до Сухого порту (1,9км), шоста – естакадний з’їзд (375м)) були закінчені лише десять років потому, але це стало першим реальним кроком до діалогу між новою економічною елітою і одеської владою в турботі про комфорт (екологія та поліпшення транспортного сполучення) жителів Пересипу.
А вже в 2018-му у зв’язку із інтенсивностю використання вантовому місту, як частина магістрального ім. Миколи Павлюка, була уготована перша капітальна реконструкція із заміною дорожнього полотна, зміною системи відведення дощової води, оновленням лакофарбового покриття тримальних конструкцій, посиленням бар’єрної огорожі та інше. Що стало доказом соціально відповідального ставлення керівництва порту до міста, якому він зобов’язаний своїм нормальним функціонуванням.
Архітектура
Одеський магістральний шляхопровід
Безпрецедентність і амбітність плану будівництва першої черги вантового моста в Одесі полягали в його розмірах: довжина 516м, висота пілонів – 54м та відсутності в Україні на той час аналогів подібних інженерних споруд. Конструкція мосту являє собою два посилених металевих пілона, які за допомогою двадцяти чотирьох тросів утримують навісну частина з дорожнім полотном та іншими технічними спорудами.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Одеська обл., м. Одеса, Транспортна естакада им. М. Павлюка.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е95 (Київ – Одеса), Е87 (Одеса – Ізмаїл – Рені), Е58 (Тирасполь – Одеса – Миколаїв – Херсон – Мелітополь – Маріуполь). По місту по вулиці Приморській, що пролягає уздовж портової території.
Громадським транспортом до Одеси, а потім – міським до зупинки “Військовий спуск”, поруч з якою розташований Вантовий міст транспортної естакади ім. Павлюка.