Історія

Не дивлячись на бурхливий розвиток чорноморської перлини в першій половині XIX столітті, як і велика частина землі на захід від стародавнього серця Одеси, Приморського бульвару, ця ділянка на Казарменій (перша назва вулиці) була порожня. Головною причиною такої несправедливості було фактично приміське положення, яке забезпечувала забудована солдатськими казармами балка Військового спуску, яка значно ускладнювала повідомлення цієї частини з центром міста.

Після знесення об’єктів військового призначення, передачі земельних ділянок в приватні руки і будівництва на початку Казарменої розкішного палацу зернового магната Зенона Бржозовського в середині XIX століття земля в сусідньому кварталі від розкішної резиденції так само не залишилася порожньою, хоча чий будинок тут знаходиться офіційні джерела інформації поки що замовчують.

Все змінюється коли в її власником в середині 1870-х став одеський купець Євген Іванович Шульц (1829 – 1909), в реєстрі майна якого значилася також фамільна резиденція на протилежній частині вулиці, вже Надежнінській, під №9 (пізніше номер ділянки змінений на 11) – новий господар в 1878-ому замовляє проект будівництва триповерхового особняка місцевій знаменитості, який заклав основи вулиці – Феліксу Вікентійовичу Гансіровському ( – 1891).

Розкішний триповерховий будинок з чотирма українськими атлантами на фасаді призначений був з моменту закінчення свого будівництва три роки потому під комерцію – його просторі квартири здавалися в оренду для публіки середньої руки, хоча іноді доля і підносила сюрпризи, щоб зберегти архітектурний шедевр на сторінках історії – так в 1889-му в одних з його апартаментів гостювала талановита українська поетеса Леся Українка (1871 – 1913).

Однак у власності сім’ї гласного Одеської міської думи будівля не знаходилося і двох десятиліть, перш ніж перейшов в розпорядження сім’ї Вальтух. Так в офіційних документах від 1895 роки ділянка з будинком значилася за новим власником.

Три роки по тому, після смерті першого господаря з Вальтух, будинок по Надежнінській 6 разом з ділянкою так і залишався в сім’ї, правда історія замовчує до якого часу.

Серед усіх потрясінь падіння дому Романових, більшовицького перевороту 1917-ого і збройного захоплення України оскаженілим люмпеном Одеса продовжувала жити життям культурно-просвітницької столиці Північного Причорномор’я. У зв’язку з цим в місті в 1918-му з’являється Чарльз Іванович Кларк (1867 – 1942) в якості викладача Одеського політехнічного інституту, і сім’я Кларків на сім років влаштувалася в апартаментах того самого будинку Шульца.

Під час радянського правління після експропріації всієї приватної власності будівля по Гоголя 6 стало звичайним житловим, і лише на зорі української незалежності його високі архітектурні дані були оцінені культурним середовищем гідно – тут розмістилися спілка одеських художників і галерея «Творчість», а у внутрішньому двірі його зі збереженим колодязем середини XIX століття, до якого додалася витончена наземна частина, встановлена мармурова колона з вазоном (2010) і створена інстиляція «Точка щастя» (2018).

Архітектура

Складно профільний в плані колишній будинок Шульца являє собою триповерховий на високому цоколі периметр в стилі еклектики з головним фасадом уздовж червоної лінії забудови вулиці Гоголя, асиметрію якому задають бічні двері з півночі від центральної проїзний арки внутрішнього двору.

Головним архітектурним акцентом споруди служать звичайно ж чотири фігури атлантів виконані у кілька вільній, відмінній від стилю античності манері, котрі утримують масивний балкон з витонченими балясинами на простих кронштейнах другого поверху.

Хоча при цьому кожній частині споруди автор проекту теж приділив свою увагу: так перший ярус прикрашений французьким рустом з широкими віконними лиштвами, підкресленими замковим каменем, відокремлений профільованими карнизами другий – сандриками з рокайлем і листям аканта, доповнений центральними канельованими напівколоннами іонічного ордеру і напівкруглим сандриком, третій з розбивкою площині стін на дзеркала доповнюють профільовані лиштви з картушним завитком у вигляді замкового каменю.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Одеська обл., м. Одеса, вул. Гоголя, 6.

Як дістатися

Автотранспортом по трасах Е95 (М05) (Київ – Одеса), Е87 (М15) (Одеса – Ізмаїл), Е58 (М16, М14) (Маріуполь – Мелітополь – Херсон – Миколаїв – Одеса – Первомайськ), М22 (Одеса – Чорноморськ). По місту: спуск Маринеско – вул. Софійська – пров. Некрасова – вул. Гоголя, в першому кварталі якої знаходиться колишній прибутковий будинок Шульца.

Громадським транспортом до Одеси, а далі в центр Старого міста, друга паралельна вулиця від Приморського бульвару – Горького (через Тещин міст) або міським транспортом до зупинки «Вул. Софійська».