Існує думка, що строгість етикету офіційних візитів вищих керівників держави з’явилася лише в ХХ столітті і колишні правителі розпоряджалися своїм часом на власний розсуд на багато більше нинішніх представників вищої влади; нібито всі ці церемонії і графіки формалізовані для уніфікації. Але це глибока помилка, яка до реальності не має ніякого відношення.
Так завдяки одному зі збережених в кам’янецьких архівах документів можна уявити собі чіткий план монаршого візиту, який багато в чому відповідає нинішнім міжнародним правилам. Це звіт про дводенне перебування Олександра II в місті над Смотричем в 1859 році.
Прибулого пів на шосту вечора 1 жовтня російського імператора при в’їзді в місто на Польських фільварках зустрічала тріумфальна арка від єврейської громади з написом «Господи, силою Твоєю звеселиться цар і в спасінні Твоїм зрадіє». Уздовж проїзду по прикрашеним стрічками, квітами і ліхтарями вулицями монарха вітали радісні натовпи жителів.
На першій зупинці біля головного міського храму північного царя вітали архієпископ Подільський і Брацлавський Іринарх та генерал-губернатор Південно-Західного краю – князь Васильчиков, в присутності яких відбувся нетривалий молебень.
Після служби Олександр II відправився пішим ходом у супроводі свити до головної міської площі Кам’янець-Подільського, де він прийняв почесну варту під гучне військове вітання.
О сьомій годині вечора російському правителю відрекомендувалися вищі військові і цивільні чини міста, а трьома годинами пізніше і до півночі він був присутній на балу, влаштованому на честь великосвітського візиту місцевою шляхтою.
На наступний день об 11 годині імператор вшанував своєю увагою делегації представників християнської та єврейської громад міста, після чого в домініканському соборі мав тривалу зустріч з єпископом М. Фіалковським. Далі був заміський огляд готовності Низового піхотного полку та місцевих гімназії і богодільні.
На честь монарха о 15-00 почесними громадянами Кам’янця було дано урочистий обід, що завершився тріумфальним виїздом двома годинами пізніше з міста царської процесії по Проскурівському тракту.
Так що сучасні візити офіційних осіб практично збігаються з царськими виїздами: зустріч з місцевою офіційною владою, відвідування об’єкта соціально-промислової сфери, присутність на благодійно-громадських заходах представників місцевої громадськості; двохсотлітнє минуле не так вже й далеко від сучасності.