Луцька принцеса Сіаму

Доля, яка подарувала їй щастя народитися в дружній заможній сім’ї судді Луцького окружного суду, дуже рано змусила дівчинку вивчити урок життєвої боротьби від своєї матусі, яка після смерті її батька, Івана Степановича Десницького, з дев’ятьма дітьми на руках (з них п’ятеро прийманих від першого шлюбу чоловіка, а наймолодшій, Катерині, тоді ледь виповнилося два) показала приклад гідного життя – Марія Михайлівна продала всі свої волинські маєтки, щоб вистачило на переїзд до Києва, оплату гарної столичної освіти для дітей та безбідне життя.

Всіх дітей Мария Десницька прилаштувала в кращі київські навчальні заклади: старші навчалися в Київському університеті, молодші – гімназії, а Катерина в дванадцять вступила до Фундуклеївської жіночої. Ось тільки коли дівчині було лише шістнадцять, її мати теж померла. Довчившись, вона поїхала до Петербургу до брата Івана, а жила – у хрещеної матері, Надії Дмитрової.

Далі будуть курси медсестер у одному з шпиталів, чергова розпочата Московією війна з Японією 1904 – 1905 років, фронт і три бойових медалі, серед яких – Георгіївський хрест за мужність… Після повернення, на балу Катерина Десницька зустріла його, красеня – корнета лейб-гвардії гусарського полку, який виявився принцом Сіаму Чакрабонґсе (за іншими відомостями зустріч сталася раніше в світському салоні).

Палке кохання, закінчення Чакрабонґсе академії генштабу, Одеський порт, таємне вінчання в пертській церкві Святої Трійці, медовий місяць у Каїрі, та шлях до нової батьківщини. Принц відправився сам щоб прийняти першу хвилю праведного батьківського гніву Рами V через неузгоджений шлюб з європейкою – король змилосердився, подарувавши молодятам новий палац Парускаван, але при дворі Катерину так і не прийняли навіть після народження сина Чули 28 березня 1908 року.

Після смерті Рами V, новий король Рама VI (старший син померлого, Вачпровуд) в 1910-ому нарешті визнав шлюб молодшого брата, який став на чолі державного Генерального штабу, та Катерину під ім’ям Пхітсанулок в якості принцеси Сіаму. Саме в такому статусі через рік подружжя відвідало Київ.

Грози в сімейному житті спадкоємця сіамського престолу (старший брат був бездітним) почалися в 1918-ому разом із принцесою Чаваліт, племінницею Чакрабонґсе, в яку принц закохався до безтями, і вмовляв Катерину прийняти його другу цивільну дружину без розриву стосунків (король не дав свого дозволу братові офіційно оформити свої відносини з близькою кровною родичкою), а гордість не дозволила українці змиритися з таким становищем справ.

Їхнє розлучення обійшлося королівському дому дуже дешево – пані Десницька ледь-ледь погодилася взяти у невірного тисячу двісті фунтів на рік відступних та полишити сина Чулу на його батьківщині, а сама тим часом поїхала до брата в Шанхай, щоб працювати в Червоному Хресті.

Невдовзі Чакрабонґсе застудився та помер 11 червня 1920-ого, Рама VI наказав розділити його спадок на трьох між дружинами та сином, не дивлячись що принц викреслив Пхітсанулок зі свого заповіту. На ці кошти Катерина придбала там для себе будинок в Китаї, через здачу кімнат в оренду якого вона познайомилася, а згодом одружилась з американським Ґарі Клінтоном.

Пара в 1930-х переїхала до американського Портленда, де з часом – розлучилася. Луцька принцеса Сіаму мешкала в США до переїзду в післявоєнне передмістя Парижу, щоб доживати свій вік разом із удовою та племінниками брата Івана (з сином стосунки після її розриву з Чакрабонґсе так і не склалися). Вона померла на чужій французькій землі 3 січня 1960-ого.

04-08-2021 Вікторія Шовчко

Обговорити статтю в спільноті

Поділитися в FacebookДодати в TwitterДодати в Telegram

Коментування цієї статті закрите.