Історія
Вони прийшли на південний берег річки Юшанли, щоб перетворити цю землю на рукотворний рай, в якому б схотіли жити їхні діти і діти їхніх дітей. Безземельні представники Молочанської менонітської громади отримали від своєї управи орно-луковий наділ в три тисячі десятин в 1857-ому. В тому ж році перші сорок родин переселенців заклали підвалини існування невеличкого селища Олександркроне.
А вже за кілька років південному центральному кварталі охайної чіткоразпланованої забудови (по двадцять будинків з кожного боку вздовж головної вулиці) було вирішено побудувати школу для навчання місцевих дітлахів. Не дуже велика будівля освітнього закладу споруджувалася на кошти і силами самих членів громади, тому невдовзі двері його відчинилися перед першими учнями (число їх швидко сягло максимальних шести десятків), яким викладали науки двоє вчителів.
Невеличка, побудована першою з усіх соціальних об’єктів поселення, школа була розрахована всього лише на один клас, тому з ростом громади та бажаючих отримати вищий ступень початкової освіти з навколишніх сіл, перед громадою Олександркроне, як географічного центру, постало питання будівництва додаткових навчальних площ – так в 1906-ому народився проект Середньої школи.
Бояк до справи були залучені представники інших громад, до вибору місцерозташування та безпосередньо архітектурного втілення підійшли грунтовно: місце було обране з прекрасним видом на оповитий садами шлях на Ліфтфельд та річку, сама будівля була розрахована на два класи із загальною місткістю в сто учнів, мала великий вестибюль для відпочинку своїх підопічних, учительську та актовий зал, поруч був збудований так званий «Вчительський будинок» та стайні.
Наріжний камінь Середньої школи був закладений в квітні 1906-ого, роботи під керівництвом майстра Матвія велися на кошти та силами добровольців всіх зацікавлених громад, тому вже в вересні того ж року її перші учні змогли сісти за свої парти. Сім років по тому, з огляду на освітні успіхи та достатню матеріально-технічну базу, освітній заклад змінив статус на училищний з торгівельно-комерційним напрямком.
А потім буде втягування українських земель окупаційним царським урядом в жерло Першої світової 1914 – 1918, що супроводжувалася гонінням на етнічних німців, падіння царського режиму, нетривалий проблиск надії на відродження самостійної України і… озброєна радянська окупація, яка поклала край епосі менонітського процвітання на українській землі, реквізувавши все приватне майно громадян на користь свого уряду.
Сільську школу червоні окупанти прилаштували під свої адміністративні потреби, Середня ще якийсь час виконувала освітні функції, які теж припинилися разом із початком бойових дій розв’язаної Москвою та Берліном Другої світової війни 1939 – 1945 років.
Обидві шкільні будівлі колишнього Олександркроне (після об’єднання з Ліхтфельдом селище стало йменуватися Грушівка) встояли, але з поновленням радянської окупації мету існування останньої влада докорінно змінила – Середня стала гуртожитком, в якості якого діяв до падіння тоталітарного режиму.
Перші непрості десятиліття відновлення української незалежності та освітньої реформи при занепаді сільського господарства після ліквідації колгоспів та значному скороченні частки сільського населення зробили недоцільним утримання школи в селі, тому будівля Сільської перейшла в приватні руки з пристосуванням під складські потреби. Середній пощастило ще менше – її в 2000-х розібрали на будматеріал разом з огорожею, лишився лише пристосований під приватне житло Вчительський будинок в незадовільному стані.
Архітектура
Одноповерхова прямокутна фарбована по нетинькованій цеглі споруда під двосхилим дахом розташована в центральному кварталі головної сільської вулиці. Вона представляє собою типового представника менонітської архітектури другої половини ХІХ століття в стриманому стилі пізньої класики відтвореної методом фігурної кладки: кутові канельовані пілястри на високому стилобаті з ширинками в антаблементі, лиштви з ширинковими акцентами та профільованою верхньою частиною, дентикульний пояс та профільований лобовий карниз. Окремо підкреслено портал колишнього центрального входу – двосходинковими пілястрами та табличкою складної форми.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Запорізька обл., с. Грушівка, вул. Олександрівська.
Як дістатися
Автошляхом Т0401 (Дніпро-Мелітополь), з Токмака по О081869 через села Веселе – Запоріжжя – Новомиколаївка – Могутнє або з Світлодолинська через Орлово – Новомиколаївку – Могутнє до Грушівки, в центральній частині якої розташована будівля колишньої сільської школи.
Приміським чи попутнім транспортом, що прямує з Токмаку через Грушівку. Будівля освітнього закладу розташована в її центрі.