Історія
Ще наприкінці XVIII століття, коли в арсеналі топографів з’явилися інструменти для детального нотатування швидкоплинних абрисів міст для майбутніх поколінь, ця місцина на правому березі Бога була малозаселена — на мапі 1796-ого проглядають лише великі садибні наділи з маленькими цятками житлово-господарчих споруд.
Пройде всього пару десятиліть, і з початком прогресивного XIX віку ситуація почне швидко змінюватися, адже тенденція переселення частки заможних громадян в місто з кожним десятиліттям і винаходом нових досягнень науки та техніки лише пришвидшувалися. Тому вже на середину століття забудова південної частини Вінниці стає більш щільною, а площа прилеглих до будинків земельних ділянок значно зменшується. Хоч інформація про перших власників саме ділянки, що зараз значиться під №4 по вулиці Степана Бандери, достеменно не відома (існує імовірність, що вона була частиною сусідньої маєтностей графа Гейдена).
Свою самостійну документальну історію наділ почав в якості власності купця 2-ї гільдії та члена міської управи, Петра Варфоломієвича Гогленкова (1865 — 1916), який замовив своєму товаришу по службі, і за сумісництвом вінницькому міському архітектору, Григорію Артинову десь в другій половині 1900-х проект невеличкого будинку садибного типу для проживання своєї сім’ї.
Сама одноповерхова будівля в модному на той час стилі українського модерну, але з архаїчним мезоніном з’явилася на Великій Садовій (як в той час називалася вулиця Степана Бандери та частина Театральної до Соборної) в 1909-ому. Вдале поєднання архітектурний прийомів створило неповторний образ споруди, який чотири роки став тим більш помітним з будівництвом поруч на ділянці графа Гейдена монументальної триповерхової споруди Дворянської опіки.
За часів Першої світової 1914 — 1918 років і розвалу чергової московсько-царської імперії господар садиби помер, а син-спадкоємець, Григорій Гогленков ( – 1970), як білогвардієць, після збройного захоплення України червоними емігрував до Тунісу. Маєтність, втім як і вся інша приватна власність на окупованих теренах, була експропрійована (насильницькі віднята) та оголошена державною.
Сім десятиліть радянської окупації та Друга світова війна, що на щастя обійшла цікавий архітектурний об’єкт боком, не змінили його офіційний статус, хоч адресою прописки встала вулиця Червоних Партизанів; лише тимчасові мешканці мінялися в цих стінах, які виконували за потреби чи-то житлові, чи адміністративні функції.
Отримана в спадок від попередньої влади розваленого союзу садиба Гогленків після повернення Україною незалежності в 1991-ому так і залишилась в державній власності, дотепер виконуючи адміністративні функції в якості домівки зв’зківців, з тією лише різницею, що сама споруда вже набула статус пам’ятки архітектури.
Архітектура
Одноповерхова з мезоніном споруда будинку №4, що відстої від червоної лінії забудови вулиці Степана Бандери на ширину прифасадного палісадника з центральними сходами, що переходять в імпровізований ганок, представляє собою наближений до квадрата прямокутний периметр в стилі українського модерну під вальмовим мансардним дахом з дворовим ґанком зміщеним на північ.
Головний візуальний зосередженний на симетричному парадному єдиному тинькованому (інші фарбовані по цегляній кладці) фасаді акцент споруди складається з пластичних ліній лопаток прикрашених нашаруванням напівпілястрів, коробових архівольтів-рушників, простих розеток, вставок негранованого каменю підвіконних табличок та фризу, профільованого лобового карнизу (останній з додаванням дентикульного ярусу складає єдиний декор інших фасадів).
Вісь симетрії центральний вхід — мезонін підкреслена канельованими рушниками з трикутниками парних стилізованих китиць, а на другому поверсі: балкон за чавунними ґратами з монограмою Гогленкова-старшого, коробова арка на три отвори з пластичною лінією архівольту та профільованої брівки, які вінчають видозмінені тумби (їхній декор та парапет між ними був втрачений разом із вичурними решітками та тумбами снігозахисту).
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Степана Бандери, 4.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М12 (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кропивницький). В місті: Немирівське шосе — Брацлавська — Соборна — Театральна -Степана Бандери, напочатку якої розташована будівля колишньої садиби Гогленків.
Громадським транспортом до Вінниці, а потім – міським, що прямує по Соборній, до зупинки «вул. Театральна», по якій два квартали на південь до вул. Степана Бендери з адмінбудівлею №4 на її початку.