Історія
Центральний фасад садиби по вінницькій Степана Бандери 4
Ще наприкінці XVIII століття, коли в арсеналі топографів з’явилися інструменти для детального нотатування швидкоплинних абрисів міст для майбутніх поколінь, ця місцина на правому березі Бога була малозаселена — на мапі 1796-ого проглядають лише великі садибні наділи з маленькими цятками житлово-господарчих споруд.
Пройде всього пару десятиліть, і з початком прогресивного XIX віку ситуація почне швидко змінюватися, адже тенденція переселення частки заможних громадян в місто з кожним десятиліттям і винаходом нових досягнень науки та техніки лише пришвидшувалися. Тому вже на середину століття забудова південної частини Вінниці стає більш щільною, а площа прилеглих до будинків земельних ділянок значно зменшується. Хоч інформація про перших власників саме ділянки, що зараз значиться під №4 по вулиці Степана Бандери, достеменно не відома (існує імовірність, що вона була частиною сусідньої маєтностей графа Гейдена).
Парадний вхід вінницької садиби Гогленкова
Свою самостійну документальну історію наділ почав в якості власності купця 2-ї гільдії та члена міської управи, Петра Варфоломієвича Гогленкова (1865 — 1916), який замовив своєму товаришу по службі, і за сумісництвом вінницькому міському архітектору, Григорію Артинову десь в другій половині 1900-х проект невеличкого будинку садибного типу для проживання своєї сім’ї.
Сама одноповерхова будівля в модному на той час стилі українського модерну, але з архаїчним мезоніном з’явилася на Великій Садовій (як в той час називалася вулиця Степана Бандери та частина Театральної до Соборної) в 1909-ому. Вдале поєднання архітектурний прийомів створило неповторний образ споруди, який чотири роки став тим більш помітним з будівництвом поруч на ділянці графа Гейдена монументальної триповерхової споруди Дворянської опіки.
За часів Першої світової 1914 — 1918 років і розвалу чергової московсько-царської імперії господар садиби помер, а син-спадкоємець, Григорій Гогленков ( – 1970), як білогвардієць, після збройного захоплення України червоними емігрував до Тунісу. Маєтність, втім як і вся інша приватна власність на окупованих теренах, була експропрійована (насильницькі віднята) та оголошена державною.
Садиба Гогленкова у Вінниці
Сім десятиліть радянської окупації та Друга світова війна, що на щастя обійшла цікавий архітектурний об’єкт боком, не змінили його офіційний статус, хоч адресою прописки встала вулиця Червоних Партизанів; лише тимчасові мешканці мінялися в цих стінах, які виконували за потреби чи-то житлові, чи адміністративні функції.
Отримана в спадок від попередньої влади розваленого союзу садиба Гогленків після повернення Україною незалежності в 1991-ому так і залишилась в державній власності, дотепер виконуючи адміністративні функції в якості домівки зв’зківців, з тією лише різницею, що сама споруда вже набула статус пам’ятки архітектури.
Архітектура
Одноповерхова з мезоніном споруда будинку №4, що відстої від червоної лінії забудови вулиці Степана Бандери на ширину прифасадного палісадника з центральними сходами, що переходять в імпровізований ганок, представляє собою наближений до квадрата прямокутний периметр в стилі українського модерну під вальмовим мансардним дахом з дворовим ґанком зміщеним на північ.
Модерновий декор садиби по Степана Бандери 4
Головний візуальний зосередженний на симетричному парадному єдиному тинькованому (інші фарбовані по цегляній кладці) фасаді акцент споруди складається з пластичних ліній лопаток прикрашених нашаруванням напівпілястрів, коробових архівольтів-рушників, простих розеток, вставок негранованого каменю підвіконних табличок та фризу, профільованого лобового карнизу (останній з додаванням дентикульного ярусу складає єдиний декор інших фасадів).
Вісь симетрії центральний вхід — мезонін підкреслена канельованими рушниками з трикутниками парних стилізованих китиць, а на другому поверсі: балкон за чавунними ґратами з монограмою Гогленкова-старшого, коробова арка на три отвори з пластичною лінією архівольту та профільованої брівки, які вінчають видозмінені тумби (їхній декор та парапет між ними був втрачений разом із вичурними решітками та тумбами снігозахисту).
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Степана Бандери, 4.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М12 (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кропивницький). В місті: Немирівське шосе — Брацлавська — Соборна — Театральна -Степана Бандери, напочатку якої розташована будівля колишньої садиби Гогленків.
Громадським транспортом до Вінниці, а потім – міським, що прямує по Соборній, до зупинки «вул. Театральна», по якій два квартали на південь до вул. Степана Бендери з адмінбудівлею №4 на її початку.