Історія

Точка опіру Кримської війни 1853 – 1856 років, об яку належало спіткнутися англо-французьким військам у своїх мілітаристських планах по захопленню Кримського півострова, не дивлячись на чисельну і збройну перевагу – курган на Корабельній стороні з серцем у Малаховій вежі.

Далекоглядний імператорський указ Миколи Павловича (1796 – 1855) про затвердження проекту спорудження на Малахової висоті Севастополя оборонної башти-донжона від 1837 почав втілюватися в життя лише з виникненням реальної загрози атаки головної військово-морської бази Чорноморського флоту Російської імперії, коли Кримська війна вже впритул підійшла до міста.

Тоді-то після письмового звернення імператора, датованого 23 березня 1854, до головнокомандувача військ півострова князя Олександра Сергійовича Меншикова (1787 – 1869) у севастопольській міській скарбниці вишукали кошти для спорудження донжона, якому судилося стати ключовою точкою першої лінії оборони морських воріт Криму.

Будівництво оборонного об’єкта за проектом Ф.А. Старченко у зв’зку з військовою інтервенцією коаліційних військ просувалося так стрімко, що вже 10 липня 1854 відбулося урочисте освячення двох’ярусної башти-цитаделі з відкритою батареєю нагорі, що отримала ім’я за назвою кургану, що її притулив – Малахова.

Але сяяти у повній красі серед новоспоруджених укріплень домінуючої висоти Корабельної сторони Севастополя судилося їй не довго – вже під час першого бомбардування міста (5 жовтня 1855 року) донжон позбувся відкритої батареї та верхнього ярусу.

З тих пір і до вирішальної сутички Малахова вежа, всередині якої розташувалася похідна каплиця для богослужінь і канцелярія начальника оборони міста, втім як і його житло, здобула пильну увагу коаліційних військ в якості центрального об’єкта обстрілу.

27 серпня 1855 року серце оборони стало останньою крапкою захисту кургану, коли загін з тридцяти солдатів Модлінського полку під командуванням офіцерів Юнія, Данильченко та Богдзевіча при участі кондукторів морської артилерії Дубініна і Венецкого тримали останній рубіж ще кілька годин після повної здачі кургану коаліційним військам. Кінець компанії вежа на Малахової висоті зустріла в руїнах.

До п’ятдесятирічча Першої оборони в 1905 році башта була реконструйована завдяки старанням міського архітектора А.М. Вейзена, а в її порожньому залі на місці бойової каплиці, яка дарувала надію захістникам 1854 – 1855 років, знову запалав лампадний вогник, який загасила революція 1917 року.

Під час Другої оборони Севастополя 1941 – 1942 років вежа знову зазнала втрат від попадання снарядів, які були усунені під час реконструкції 1962 – 1963 років під керівництвом архітектора Ю.М. Бельковича та інженера Л.П. Храмова.

Нині тут розташований один з філіалів Національного музею оборони і звільнення Севастополя, в число експонатів якого входять документальні та матеріальні свідки тих страшних днів, пов’язані з будівництвом башти-донжона і укріплень ключовий висоти, особистостями героїв-захисників і допоміжного персоналу, історичною послідовністю розвитку Першою і Другий облог міста.

Архітектура

Відновлена, практично в первозданному вигляді, Малахова вежа являє собою звернений центральним входом на північний захід двох’ярусний периметр, що має в плані три чверті кола діаметром п’ятнадцять метрів.

Закритий другий ярус, що повторює контури першого, значно поступається йому в розмірах. Його завершенням раніше служила відкрита батарея на п’ять вісімнадцятифутових баштових знаряддя. При цьому загальна висота споруди становить вісім з половиною метрів.

З південного сходу (напольная сторона) весь периметр вежі порізаний вузькими щілиноподібними амбразурами практично в половину висоти ярусів. Для додаткового ж захисту з цього боку її периметра на відстані сім з половиною метрів був насипаний гласис висотою два метри.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, АР Крим, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, Меморіальний комплекс «Малахів курган», південно-східний край Центральної алеї.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь), з якої повернути в бік міста на вулицю Генерала Мельникова. Далі слідувати вулицею Героїв Севастополя, де знаходиться Меморіальний комплекс Малахів курган.

Громадським транспортом до Севастополя (з/д, авто – вокзали). Потім громадським транспортом по вул. Героїв Севастополя до зупинки «Малахів курган».