Історія
Спекотне літо 1855 року. Остання агонія кровопролитної Кримської війни. Перевага противника в людському і технічному ресурсі тепер вже ні для кого не є таємницею, як і результат майбутнього великого бою. Але до нього ще далеко. Ще цілих півтора місяця, до моменту, коли пороховий дим і жар згарищ закриють сонце щоб перетворити день на ніч, а земля стане червоною від людської крові.
А поки у зв’язку з особливою тяжкістю стану командуванням було прийнято рішення про спорудження безпрецедентної для Росії фортифікаційної споруди – плавучого моста через Севастопольську бухту, який повинен був стати останньою надією для армії, що терпить поразку.
15 липня 1855 роботи по його облаштуванню почалися, а рівно через місяць міст з Південної сторони на Північну був закінчений і урочисто освячений, щоб через неповних два тижні стати рятівником захисників міста, які здали свої позиції.
Рівно о четвертій годині опівдні фатального 27 серпня нога першого солдата його імператорської величності Олександра II (1818 – 1881) ступила на тонку дерев’яну нитку, щоб почати нескінченну живу смугу. Лише о восьмій ранку наступного дня Тобольський полк під командуванням полковника А.А. Зеленаго, який замикав хвіст колони зі ста п’ятнадцяти тисяч чоловік, завершив цю скорботну ходу.
Поставив же крапку в існуванні плавучого моста генерал Олександр Петрович Хрущов (1806-1875) – після його переходу через бухту, що являв собою закінчення ходи, складові частини його південної сторони були по частинах розведені, а північна – підтягнута поворотом до берега на канаті.
Міст припинив своє існування 28 серпня 1855, щоб залишитися в макетах Музею оборони Севастополя та пам’ятних знаках на березі.
Архітектура
Дерев’яний рятівник російської армії кінця літа 1855 являв собою неширокий кілометровий настил, що простягнувся від північного краю Миколаївського мису до вежі Михайлівської батареї, який був споруджений з доставлених на підводах з Херсона величезних колод силами двохсот платників і матросів.
Зараз про існування плавучого моста через Севастопольський рейд скромно нагадує невеличкий пам’ятний знак біля білого будинку ресторану.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, АР Крим, м. Севастополь, Миколаївський мис – Михайлівський мис.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь). По місту: проспект Генерала Острякова – вул. Маршала Бірюзова – вул. Миколи Музики – вул. 4-го бастіону – вул. Леніна до площі Нахімова, звідки пішки у північному напрямку до краю Миколаївського мису.
Громадським транспортом до вокзалів Севастополя. Далі – площа Нахімова (орієнтир – центр міста), звідки 5 – 10 хвилин пішого ходу до пам’ятного знаку плавучого моста.