Історія

Спірні результати Кримської війни 1853 – 1856 років. Сотні тисяч погублених і покалічених життів. Зруйнований до заснування Севастополь. Знекровлена російська скарбниця – не повний перелік данини, сплаченої за Кримський півострів… І пам’ять, яка десятиліттями не дає закритися рані жаху пережитої бійні.

11 лютого 1869. Петербурзька готель «Демут». Блискуче суспільство з великим князем Миколою Миколайовичем (1831 – 1891) на чолі. Тінь гордості і печалі над урочистим столом на честь завершення кровопролитної епохи під розпорядництвом Едуарда Івановича Тотлебена (1818 – 1884). Але пам’ять бере своє – і вустами генерала Петра Кононовича Менькова (- 1875) було вимовлено найпотаємніше бажання усіх ветеранів про створення на залитій кров’ю севастопольській землі музею – пам’ятника тієї східній війни.

Тут же всім присутнім шістдесяти членам зборів була роздана брошура, надрукована в друкарні військової газети «Російський інвалід» авторства Алабіна під назвою «Севастопольський музей».

Ідея була прийнята з тією участю, яку могли відчувати лише ті, хто пережитий жах, страх і відчай по імені Оборона Севастополя. І першим, хто відразу ж відгукнувся на заклик, став інженер-генерал Тотлебен – він віддав у розпорядження майбутнього сховища історії власний будинок на березі Севастопольської бухти, якому судилося стати його домівкою аж до кончини власника. Турботи ж з благоустрою приміщень майбутнього музею взяв на себе міський голова купець першої гільдії Петро Андрійович Телятников.

З метою вишукування коштів для створення архіву пам’яті керівником знаменитої капели Юрієм Миколайовичем Голіциним (1823 – 1872) було вирішено дати благодійний концерт, а контр-адміралом ж Андрієм Олександровичем Поповим (1821 – 1898) – запропоновано всім співчуваючим з присутніх зібрати кошти за підпискою серед свого оточення. Очолив же це благе починання великий князь Микола Миколайович.

І так почин було покладено. Незабаром з імператорського дозволу була так само відкрита підписка на створення Севастопольського музею по всьому простору неосяжної Російської імперії, а указом сенату від 11 грудня того ж року – приписано ділянку «Емір» бердянського повіту у дві тисячі десятин землі.

Коштів, що надходять на утримання закладу, вистачало не лише для сховища пам’яті про трагічну одинадцятимісячну оборону, при ньому були відкриті реміснича школа (пізніше перетворена в училище) на сорок учнів і притулок для інвалідів.

Однак зі смертю власника будівлі Едуарда Івановича Тотлебена, право власності перейшло до його спадкоємцями, і музею Севастополя знадобилося нова будівля. Так вже в 1895 році навпроти колишнього будинку пам’яті по Катерининській розчахнуло свої двері творіння академіка Олександра Мстиславовича Кочетова (1861 – 1912), побудоване спільними зусиллями морського і військового відомства за участю власних музейних коштів.

Найвищим покровителем оновленого музею став великий князь Михайло Миколайович (1832 – 1909), а безпосереднім керівником спеціальної севастопольської комісії господарювання та спостереження за установами комплексу – його син Олександр Михайлович (1866 – 1933).

Зміни, пов’язані в революційними подіями 1917 року спричинили за собою багато змін основної концепції експозиції в залежності від корекції політики комуністичної партії, поки у 1940 року не отримала офіційний статус музею Чорноморського флоту.

Військові події 1941 – 1944 років залишили на згадку про себе напівзруйноване музейний будинок і нову експозицію, присвячену Другій героїчній обороні Севастополя, проте основній частині довоєнної колекції вдалося вціліти завдяки евакуації найбільш цінних її експонатів під час Великої Вітчизняної спочатку в Баку, а потім в Ульянівськ.

Нині багато років після повернення в рідні пенати (післявоєнне відкриття в колишньому будинку відбулося 15 серпня 1948 року) Музей Чорноморського флоту Росії, будучи сховищем більше тридцяти тисяч експонатів, являє собою один з найбільш шанованих пам’ятників героїчних епох в житті міста-героя Севастополя.

Архітектура

Архітектура нинішньої музейної будівлі по Леніна 11 завдяки особливостям рельєфу має різнорівневе планування – центральний парадний фасад, звернений до Катерининському скверу, прикрашено одноповерховим виступаючим ризалітом з тричетвертними каннелюрованними колонами іонічного ордера під багато обробленим різьбленням по каменю і ліпниною карнизом і фронтоном з заповітною цифрою 349 (кількість днів Першої героїчної оборони міста). Надійним захистом центрального входу служать знаряддя-експонати часів тих кровопролитних днів, коли Севастополь був ще молодий.

Дворовий двоповерховий фасад Музею Чорноморського флоту Росії цікавий своєю відкритою галереєю, з вісьмома каннелюрованними колонами доричного ордера, що размежовують простір, і двома – створюючими портик біля входу під декоративним фронтоном.

При цьому в загальних рисах цієї частини будівлі витримана стилістика античного храму: невеликі бічні ризаліти, геометричне повторюване прикрас карнизів, колонада і руст – риси, властиві класичному стилю.

Особливого шарму будівлі надають численні чавунно-мідні елементи, виконані в період зведення будівлі скульптором Борисом Васильовичем Едуардсом (1860 – 1924), що представляють стилізовані картуші в оточенні лаврових вінків і левові голови маскарони під царською короною, щити з пам’ятними написами на полкових прапорах, якорях і гарматних стовбурах та носи і корми кораблів з увінчаними георгіївською стрічкою знаменами рострів.

Експозиція

Музей Чорноморського флоту Росії – сховище більше тридцяти тисяч експонатів, кожен з яких це пам’ять про маленький шматочок історії, що становить загальну картину більш ніж двохсотрічної епохи російських кримських володінь.

Експозиційні зали в документах і матеріальних фактах достовірно висвітлюють кожен із значущих періодів Севастополя як морського порту від створення в 1783 році до Кримської війни, від Першої оборони до російсько-турецького протистояння 1877 – 1878 років, від революцій 1905 і 1917 років до Громадянської війни, від Другої світової до мирного існування в XXI столітті.

Окреме місце займає великі військово-морські трофеї біля музейних стін: безпілотні літальні об’єкти, корабельні знаряддя, глибинні міни, сигнальні прожектора, якоря, гребні гвинти, ракети, ядра, снаряди і мортири.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, АР Крим, м. Севастополь, вул. Леніна, 11.

Тел.: (0692) 54-22-89, 54-03-92.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь), потім поворот в сторону міста на пр. Генерала Острякова. Далі слідувати по вул. Маршала Бірюзова – вул. Миколи Музики – вул. 4-го бастіону – вул. Леніна, де розташовано музей.

Громадським транспортом до севастопольських ж-д, авто – вокзалів, а потім у бік старого міста до зупинки «Будинок офіцерів флоту».