Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Павлівський мис Севастополя

Історія

Пам'ятник есмінцю "Вільний" на Павлівському мису Севастополя Пам'ятник есмінцю "Вільний" на Павлівському мису

Далекий 1784, коли Севастополь був ще такий молодий, 12 жовтня з херсонських стапелів зійшов шістдесяти шести гарматний корабель під № 1 “Святий Павло”, якому судилося доставити на головну базу Чорноморського флоту Росії її майбутнє – тоді ще капітана 1-го рангу Федора Федоровича Ушакова (1745 – 1817).

Новий корабель вийшов на Севастопольський рейд наприкінці літа наступного року (28 серпня), щоб розквартируватися біля мису поряд зі стоянкою трьох основних кораблів командування Чорноморського флоту в Корабельної бухті. Тут же в найкоротші терміни були споруджені казарми для його команди, а так само підсобні приміщення для зберігання корабельного спорядження і провіантських потреб.

Так за назвою корабля під командуванням Ушакова місце його постійного базування було названо ім‘ям російського престолонаслідника – великого князя Павла Петровича (1754 – 1801).

Так і залишився б півострів просто місцем корабельної стоянки та допоміжних споруд, якби не турецька загроза, яка при включенні в гру провідних європейських держав перетворилася в реальну діючу силу з переростанням конфлікту в Кримську війну 1853 – 1856 років, коли мис був обраний для зведення однієї з опорних точок оборони Севастополя – Павлівської батареї з озброєнням у тридцять чотири гармати.

Цеху артзавода Севастополя Цеху севастопольського артзавода

Гідно виконавши свою місію в період героїчної оборони міста 1854 – 1855 років в ніч на 27 серпня равелін канув у вічність, підірваний відступаючими на Північну сторону російськими військами.

Новий сенс придбав Павлівський мис в світлі відродження Севастополя після руйнівного смерчу останньої війни, коли умови Паризького мирного договору стали неактуальні в зв‘язку з посиленням проросійських настроїв в Європі. Так відтворення Чорноморського флоту зажадало великої промислової інфраструктури, в рамках створення якої на виступаючому вузькому півострові 18 серпня 1873 був створений артзавод.

А за підсумками Берлінського конгресу 1878 року, коли напів-легальне становище російського флоту на Чорному морі було закріплено документально, тут же ближче до північного краю коси були споруджені корпусу військово-морського шпиталю ім. М.І. Пирогова.

Крокуючи в ногу в прогресом у 1909 році найзахідніша частина Павлівського була віддана в розпорядження Морської обсерваторії з гідрометеостанцією, які проводили наукову фіксацію спостережень погодних умов Севастопольської бухти починаючи з 1808 року.

20 жовтня 1916 там, де колись швартуватися “Святий Павло”, від потужного вибуху в пороховому погребі пішов на дно флагман Чорноморського флоту того часу лінкор “Імператриця Марія”, несучи з собою на морське дно життя двохсот двадцяти п‘яти моряків.

Севастопольський Павловський мис Павловський мис

У трагічні дні Другої оборони міста (10 червня 1942), коли сили і запаси захисників, здавалося б, було вичерпаноі, в акваторію Севастопольської бухти увійшов санітарний транспорт “Абхазія” з поповненням та життєво необхідними запасами в супроводі есмінця “Вільний”. Залишити свій вантаж захисникам транспорт встиг, щоб через лічені години бути потопленим потужним авіаударом супротивника біля берега Сухарної балки, як і його захисник – біля Павлівського мису.

Але й мирні повоєнні роки ні принесли йому спокою – в ніч на 29 жовтня 1855 у Госпітальній стінки в результаті вибуху нез‘ясованого досі походження ліг на дно лінкор Новоросійськ, прихопивши з собою в безодню шістсот чотири життя в результаті як самого вибуху, так і невмілого керівництва рятувальною операцією.

Нині ж територію Павлівського мису, як і колись, ділять між собою корпуси військово-морського шпиталю ЧФ РФ ім. М.І. Пирогова, майданчик і будівля Гідрометеостанціі, а так само завод по ремонту ракетно-артилерійського озброєння Чорноморського флоту Росії.

Архітектура

Павловський мис з боку Графській пристані Севастополя Павловський мис з боку Графській пристані

Півкілометрова коса, що відрогом вдається в глибокі води основного обсягу Севастопольського затоки з боку Аполлонової балки, являє собою півночий природний мол для захисту Корабельної бухти.

Павлівський розташований практично перпендикулярно східній стороні Південної бухти Севастополя з невеликим відхиленням на північний захід між Корабельною та Аполлоновою затоками. Його ширина варіюється від п‘ятдесяти до двохсот дванадцяти метрів.

Пам‘ятки

Найстаріша Гідрометеостанція європейського узбережжя Чорного моря, яка проводить свої спостереження починаючи з 1808 року (перерви в її роботі обумовлювалися лише війнами та ліквідацією їх наслідків), нині розташовується в двоповерховому квадратному будинку 1909 року спорудження практично на самій західній частині мису.

Шпиталь Чорноморського флоту Російської федерації ім. М.І. Пірогова, який нині розташовується у північно-східній частині мису, заснований ще в 1790 році. Своє ж нинішнє ім‘я він отримав на честь світоча медицини, який під час Кримської війни врятував ні одну сотню життів під кулями супротивника, застосовуючи їм самим винайдені методи лікування.

Гідрометеостанція Севастополя на Павлівському мису Гідрометеостанція на Павлівському мису

Поряд з будівлею гідрометеостанціі на Павлівському мису знаходиться добре видима з моря стела – це пам‘ятник есмінцю “Вільний”, який в нелегкі годинник Другої світової, прорвавши блокаду, довів до обложеного міста транспорт з необхідним запасом провіанту, медикаментів та боєзапасів, щоб, рятуючи чужі життя, пасти біля севастопольських берегів під масованим ударом двадцяти семи літаків корпусу барона Вольфрама фон Ріхтгофена (1895 – 1945), як і його підопічна “Абхазія”.

Південно-східну ж частину півострова займає ось вже більше ста сорока років Артзавод, що нині перебуває в підпорядкуванні командувача Чорноморського флоту Росії і носить ім‘я Заводу з ремонту ракетно-артилерійського озброєння, робота якого забезпечила ні одну перемогу під час важких часів війни, та й у нинішній мирний час від її якості залежить, часом, мирне небо над головою.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, АР Крим, м. Севастополь, Павлівський мис.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь) – Балаклавське шосе. По місту: вул. Генерала Мельникова (переходить в Багрія / Брестську) – вул. Героїв Севастополя (правий поворот) – вул. Рози Люксембург (лівий поворот) – вул. Надеждинців (лівий поворот) до площі Ластової, звідки бере свій початок Госпітальний спуск, що йде до Павлівського мисі.

Громадським транспортом до Севастополя. Від залізничного або авто – вокзалу в бік Корабельної сторони (орієнтир пл. Ластова).