Історія

О, це особлива площа – Ушакова. З ім’ям її асоціюється будь-яка важлива віха в житті Севастополя, який жив, вмирав і відроджувався, щоб стати ще красивіше з гідністю несучи звання головної бази Чорноморського флоту – зосередження прогресивної думки військової інтелігенції.

Історія площі, що знаходилася на зорі XIX століття на околицях бурхливого будівництва та галасливого зосередження міського життя, починалася з прозаїчної водозабірної станції з підключеним до неї фонтаном на перетині головних вулиць – тоді ще Екатериненьськой і Морської, що тримали свій шлях на шосейну дорогу до Ялти.

Однак віддаленість, і в той же час близькість, центру зіграли їй на руку в очах культурної спільноти, яка вибрала її в якості свого притулку, коли на південь від нього по гребеню пагорба був прокладений Великий бульвар, в західній частині – католицький духовний центр, а на самій площі вибрано місце для розташування першого севастопольського театру, який розкрив свої двері в 1842 році.

Так саме з театральних підмостків і відповідного імені почалося нове життя майбутньої площі Ушакова, яка була обрана в якості центру громадських гулянь у святкові дні та ринкової – в будні. Периметр її був, як і нині, обмежений лише з трьох боків високими будинками білого каменю, залишаючи відкритою перспективу Корабельної сторони Південної бухти Севастополя.

Але настільки мирне існування тривало не довго – гримнули грізні дні першої оборони Севастополя 1854 – 1855 років, коли канула у вічність зелень Бульварною висоти, поступившись місцем укріплень четвертого бастіону, костел, як і фонтан, зрівняли з землею, а руїни колишнього місця театрального дійства пристосували під заїжджий двір. При цьому сама площа була перетворена в самостійний вузол оборони з укріпленнями-будинками і загороджувальними барикадами прилеглих вулиць, де після відступу російської армії розташувалися тимчасові казарми французів.

Нога відродження ступила на цю землю, що носила з 1885 року ім’я адмірала Федора Михайловича Новосільского (1808 – 1892), лише через чверть століття після вогняного смерча – починають відбудовуватися багаті приватні будинки (кінець 70-х років XIX століття), на площі замикається трамвайне кільце (1890), споруджується дерев’яна будівля цирку (кінець XIX століття), на колишньому місці відроджується з попелу католицький костел (1905 рік), вступає в свої права Бульварна висота, перетворена на музей пам’яті трагічної оборони в Кримську війну (1905 рік).

Нова післяреволюційна епоха ні привнесла значних змін в мироустрій площі. Лише зник без сліду ветхий дерев’яний балаган та ім’я її знову змінили – на цей раз на Комуни.

Полум’я Другої світової війни 1939 – 1945 років начисто згубило всю красу улюбленого куточка спокою севастопольців (частково вцілив лише католицький божий храм), щоб подарувати місту оновлену площу на зламі п’ятидесятих післявоєнних років. Саме тоді тут з’явилися будівля Бібліотеки ім. Л.Н. Толстого (1955 рік) і Матроського клубу (1954), виросли вгору стрункі лини будинків.

З 15 жовтня 1954 площа носить своє нинішнє ім’я одного з адміралів-будівельників Севастополя – Федора Федоровича Ушакова (1745 – 1817), якому напередодні святкування двохсотріччя міста тут же був споруджений пам’ятник-бюст.

Архітектура

Нині площа на гребені висоти над Південною бухтою являє собою чотирикутний периметр з відкритою панорамною терасою в східній частині, що відкриває перспективу морської гладі біля підніжжя і Корабельної висотою по центру.

Південна сторона її візуально обмежена білим будівлею Морського клубу, закутаного в зелене покривало Історичного бульвару.

Вулиця Гоголя, що відмежовує західну частину площі Ушакова, замикає стрункий силует готелю «Україна» і будинок колишнього костелу, волею долі перетворене в кінотеатр «Дружба».

З півночі сілует бібліотеки ім. Толстого, а так само три високих будівлі, розділені головними вулицями міста (Леніна, Радянською та Великою Морською) надають її простору риси візуальної завершеності замкнутості.

Додаткова інформація

Місце знаходження: Україна, АР Крим, м. Севастополь, пл. Ушакова.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Орел – Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь) – Балаклавське шосе. По місту слідувати по пр. Генерала Острякова – вул. Маршала Бірюзова – вул. Миколи Музики (вул. 4-го бастіону) до площі Ушакова.

Громадським транспортом до севастопольських залізничного або авто вокзалів. Потім тролейбусом / автобусом до пл. Ушакова.