Фортеця Чембало

Історія

Балаклавська фортеця Чембало Фортеця Чембало

Вікові розбрати за володіння хоча б частиною ласого шматочка під назвою Крим, де клімат м‘який, а земля родючий, і це не кажучи про місцерозташування на перетині торгових шляхів і зручних природних глибоких гаванях самою природою пристосованих для стоянки кораблів будь-якого тоннажу призвели до постійної зміни вірнопідданства його міст і багатої на події історії.

Одна з найбільш захищених і зручних бухт чорноморського узбережжя півострова – Балаклавська, зі стародавності пристосована відчайдушними повелителями морів для потреб морського братерства, служила одвічним яблуком розбрату і інтриг, які загострилися на зламі XIV століття, коли греко-генуезької торгово-економічне протистояння переросло у військовий конфлікт, в ході якого затока Сімболон (Балаклавська) з грецьким поселенням на його берегах перейшла у підпорядкування Кафи у 1365 році.

Тоді-то і почався період розквіту цього портового містечка вже під генуезьким назвою Чембало (хоча і з офіційну визнанням підданства татарами лише в 1383 році) – порт-факторія стає одним з основних на Чорному морі, а на захист його підступів заступає грізний вартовий – фортеця на гребені пагорба.

Північна оборонна стіна фортеці Чембало Балаклави Північна оборонна стіна фортеці Чембало

Однак здача своїх позицій без бою, а тим більше таких стратегічно важливих, було не в правилах греків. Так вже в 1433 році після знищення генуезького уряду Балаклава-Чембало знову опинилася в підпорядкуванні князівства Феодоро.

Удар у відповідь не примусив себе довго чекати – споряджена Кафою експедиція з десятком невеликих суден і такою ж кількістю галер з шістьма тисячами війська під проводом Карло Ломелліно відбили місто-фортецю, не дивлячись на відчайдушний опір захисників, в березні наступного року.

Висока політика, де на карті світу розігруються долі держав, у середині XV століття зумовила талан чергової імперії – Візантія впала разом з Константинополем (1453 рік) під ударом вчорашньої союзниці Оттоманської порти. Її колонії же розділили долю своєї історичної батьківщини – Кримський півострів змінив підданство на турецько-татарське (балаклавську затоку було зайнято османським гарнізоном в 1475 році).

Чембало, як один із стратегічно важливих форпостів західній частині кримського ханства, протягом трьох століть успішно виконував свої функції торговельного порту під надійним крилом фортеці, що її обороняла, і лише з переходом під скіпетр двоголового орла в 1783 році втратила своє оборонне значення, ставши новим будинком для архіпелагських греків-переселенців російського підданства.

Руїни кріпосних споруд Чембало в Балаклаві Руїни кріпосних споруд Чембало

Що, до речі, не завадило форту вписати ще одну сторінку в історію, на цей раз героїчної оборони Севастополя, коли ввечері 13 вересня 1854 підступаючу з моря англо-французьку ескадру і сухопутні війська зустрів відчайдушний опір захисників міста у складі місцевого грецького батальйону полковника Манто (вісімдесят людин) і ополчення поручика Маркова (тридцять відставних солдатів) при чотирьох невеликих мортирах, які сховалися за його стінами.

Недовге протистояння жменьки оборонців було зламано армією коаліції при потужній вогневій підтримці двадцяти кораблів флоту. Підсумком же цієї битви стали ворожі втрати в сотню убитими і стільки ж пораненими… і значне пошкодження фортечних укріплень Чембало.

Потім колишній грізний вартовий на гребені пагорба на довгі десятиліття занурюється в забуття, перебуваючи на периферії містечка Балаклава, що стала позаштатним, поки нова війна знову не сколихнула Крим. Тоді, в 1941 – 1942 роках, тут відчайдушно тримав останню оборону 456-й стрілецький прикордонний полк військ НКВС, зазнавши значних втрат.

Консульський замок балаклавської фортеці Чембало Консульський замок фортеці Чембало в Балаклаві

Лише у другій половині ХХ століття Чембало визнано державою в якості пам‘ятки архітектури і перетворено в об‘єкт паломництва туристів. І тільки на зорі нового тисячоліття воно всерйоз стурбувалося збереженням цього німого свідка історії Криму, почавши фінансування проекту по його відновленню.

Архітектура

Прямовисна двохсотметрова скеля мису Кастрон, що нависає над чорноморської безоднею – це чи не найкраща перепона від посягань ворогів – саме з міркувань фортифікації фортеці Чембало було відведено місце на краю східного берега Балаклавської бухти. А її півтораметрові стіни з бутового каменю-вапняку на вапняному з домішкою дрібної гальки розчині служили кращим захистом з боку суші.

Вежі-барбакани північній оборонної стіни фортеці Чембало Вежі-барбакан північній стіни Чембало

Так спочатку фортифікаційний контур форту являли собою два влаштованих один в одному відокремлених укріплення – верхнє (святого Миколая) і нижнє (святого Георгія) місто.

Перше (верхній) з них, відповідаючи назві, розташовувався на вершині скельного мису біля обриву і був оточений фортечною стіною з вежами з боку суші (півночі і заходу). Його найбільш укріплена частина з двоярусною вежею-донжоном (Консульська) і невеликим прилеглим плацдармом була останнім оплотом захисників – міський цитаделлю.

Консульський замок заввишки двадцять метрів з відбійною стінкою біля основи і єдиним входом зі сходу, крім адміністративного значення виконував ще й чисто практичні функції – у його підвальному приміщенні в параболічній цистерні з круглим отвором в один метр зберігався запас води, що подається по гончарному трубопроводу з сусідньою гори. Кам‘яне склепіння на хрестоподібному дерев‘яному перекритті вежі мало невеликий отвір для виходу назовні, а стіни прикрашали барельєфи ангелів.

Північна вежа балаклавської фортеці Чембало Північна вежа фортеці Чембало

Нижнє ж місто оперізувала оборонна стіна у вигляді неправильного витягнутого на схід чотирикутника, що пролягав уздовж балаклавського рейду до міста верхнього вузла оборони. Раніше вона була укріплена шістьма баштами, більша частина яких (чотири) розташовувалися на вузькому перешийку між морем і бухтою (дві відкритого типу і два барбакана), а інші перебували в південно-західній частині мису: маякова вежа, вежа-донжон, вежа з барбаканом. Тут же раніше розташовувалася і консульська церква, від якої зберігся лише фундамент.

Нині ж з колишньої могутності Чембало найкраще збереглася північно-східна частина з чотирма баштами (включаючи цитадель і два барбакана) і ділянкою фортечної стіни. З північного заходу до наших днів дійшов лише фундамент периметра та часткова висота башт, інша ж частина форту зберігає лише фрагменти колишньої міці.

Додаткова інформація

Місце знаходження: Україна, АР Крим, м. Севастополь, р-н Балаклава, південний край вул. Назукіна.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е105 (М18) (Джанкой – Сімферополь – Ялта – Севастополь) до повороту на вул. Новикова (з боку Севастополя) або вул. Крестовського, уздовж яких прямувати вулицею Каліча, що переходить у Назукіна, до пішохідної зони, а потім пішим ходом уздовж бухти до сходів форту.

Громадським транспортом з Севастополя (з-д, авто – вокзали) до кінцевої зупинки “5-й кілометр”, а потім міськими маршрутними таксі до Балаклави (орієнтир Набережна). Далі 5-10 хвилин пішого ходу вздовж бухти до щаблів фортеці Чембало.

Виктория Шовчко