Історія
Друга половина XIX століття, коли Крим офіційно прийняв російське підданство, відшуміли гуркоти пов’язаних з цим фактом турецьких воєн і на землю півострова прийшов відносний спокій, стала епохою справжнього розквіту Криму, коли все нові знов відкриванні його природні цілющі властивості привертали до нього увагу високопосадовців – володарів імперії, зводячи в ранг всеросійської здравниці – одна за однією з’являються аристократичні резиденції, а в слід за ними і середній клас потягнувся до благодатних берегів.
Нова ж ера розквіту Балаклави, як крупного курортно-оздоровчого центру не в останню чергу пов’язана з ім’ям доктора Россоловського, дослідження місцевих грязей (засухи) проведені в 1882 році якого з переконливістю довели їх цілющий вплив на організм людини (лікування шкірних захворювань і артритів) та поклали початок формуванню лікувальної інфраструктури міста, а унікальні природні дані бухти (мінімальне хвилювання, захищеність від вітрів, відносна ізольованість від зовнішнього світу, багатий мінеральний склад води) лише посприяли в цьому.
Так вже в 1888 році на східному березі петлі Балаклавської затоки з’являється грязелікарня Казимира Олександровича Скірмунта, а поруч через невеликий проміжок часу місцевим підприємцем, а за сумісництвом міським головою, Костянтином Спиридонович Гіналі побудовано на набережній купальні.
Ефект же від використання місцевих морських вод багатих хлористими натрієм, калієм і магнієм, сірчано-кислими і двовуглекислими вапняками та магнезією, загальна тверда частина яких становить п’ятнадцять з половиною частин на тисячу одиниць морської води, які до того ж постійно знаходяться у вигляді суспензії завдяки прибою, виявився настільки великий, що вже в 1906 році поряд з будівлею грязе-лікарні і купальнями тим же К.С. Гіналі споруджується двенадцатимістна водолікарня. Цьому немало посприяло підтвердження результатами досліджень їх лікувальних властивостей професором фізіології одеського Новоросійського університету Броніславом Фортунатовічем Вериго (1860 – 1825).
У новому оздоровчому закладі надавався повний спектр послуг для бажаючих поправити своє здоров’я чудодійною силою чорноморської води (від обтирань до соляних ванн), від яких в сезон не було відбою з урахуванням, що Балаклава приваблювала своєю відносною ізольованістю від міської суєти, притаманної іншим туристичну меккам півострова, певну категорію відпочиваючих, які віддавали перевагу затишку і усамітненню.
З приходом же в Росії до влади Рад, будівля водолікарні Гіналі (у числі іншого приватного майна), так і не дізнавшись реставрації, була експропрійована на користь держави і з часом пристосована під потреби морського братства – на підставі комплексу влаштували рятувальну станцію, клуб рибалок, тут же розташувалися і пов’язані з ними організації, які й донині оселяють цей невеликий будинок на березі балаклавської набережної біля підніжжя руїн стародавньої фортеці Чембало.
Архітектура
Примикаюча до кам’яного постаменту набережної колишня будівля водолікарні являє собою одноярусну споруду, фундамент і обсяг якої нарощені завдяки місцю розташуванню – на схилі скельного мису гори Кастрон, з-ча чого присадкуватість з боку центрального фасаду переходить у значний контур з боку бухти.
Загальне ж рішення центрального фасаду у вісім вікон під невисокою чотирьохскатним дахом, що носить класичних рис, відрізняє мінімалізм декорових прикрас будівлі (кругові плоскі завершення вікон з підкресленим замковим каменем і наличниками). Лише центральний його вхід виділений ризалітом в два вікна з арковим завершенням і дерев’яними двостулковими дверима.
Фасад ж, що купає свій фундамент в прозорих водах Балаклавського затоки, має шість вікон і дверей, які вторять основному рішенню будівлі, а так само високий фундамент- опорну стіною для одноповерхової зовнішньої прибудови, спорудженої на дерев’яному помості.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, АР Крим, м. Севастополь, Балаклава, вул. Назукіна, 2-а.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е105 (М18) (Джанкой – Сімферополь – Ялта – Севастополь) до повороту на вул. Новикова / вул. Крестовського. По місту: вул Каліча, потім – вул. Назукіна (до пішохідної зони). Далі слідувати уздовж Старої набережної до Міського пляжу.
Громадським транспортом з Севастополя (від кінцевої зупинки «5-й кілометр») до Балаклави (орієнтир Набережна). Далі 5-10 хвилин пішого ходу уздовж Балаклавської бухти до будівлі колишньої водолікарні Гіналі.