Дача Соколової в Балаклаві

Історія

Центральний фасад дачі Соколової в Балаклаві Центральний фасад балаклавської дачі Соколової

Остаточний мир, що запанував на кримських землях наприкінці XIX століття після довгого століття російсько-турецького протистояння переводить півострів у категорію одного з найфешенебельніших курортів Російської імперії, де кількість сонячних значно превалює над похмурими, де прозора гладь чорноморських вод змінює свій колір залежно від погодних настроїв, а кришталь повітря з легким присмаком трав чистий і прозорий.

Тоді-то і потягнулися в ці краї сотні великосвітських паломників у слід за своїм імператором, багато з яких, хоч раз побувавши на чудовому узбережжі, вже не могли з ним розлучитися – одна за однією на всьому обжитому узбережжі з‘являються літні резиденції аристократії. У Балаклаві же місцем основної привілейованої забудови стає мальовнича набережна, що оперізує бухту.

Однією з її перлин, що з‘явилася в на східному березі затоки на рубежі XIX і XX століть, стає дачний комплекс актриси Соколової, стінам якого восени 1907 випала честь протягом півтора місяця приймати у своїх стінах новоспечену пару Косак-Квітків (прізвище української поетеси Лесі Українки в заміжжі), втікаючу від невиліковних хвороб і переслідування поліції.

Прихід же нової радянської влади на Кримський півострів вносить кардинальні зміни в життя привілейованого курорту – дачі та садиби знаті в рамках програми експропріації переходять у відання різних громадських організацій та державних структур. Дача Соколової не уникла цієї долі, коли на початку 20-х років ХХ століття була передана на баланс Управління нерухомим майном міста Москви з переобладнанням під один з корпусів будинку відпочинку цього відомства.

Дача Соколової в Балаклаві Дача Соколової

Однак Друга світова 1941 – 1944 років, що послужила жорстокої прелюдією до початку Холодної війни, хоч і пощадила саму будівлю, проте, позбавила її майбутнього, коли Балаклавська бухта була визнана самим перспективним природним ландшафтом для розміщення надсекретного стратегічного об‘єкта, в ході чого Балаклава перетворлася на міський район Севастополя, а її територія стала закритою зоною.

На довгі пів-століття будівля, що знаходиться в секретній зоні залишилося на узбіччі долі. Його стіни поступово занепадають, втрачаючи свій первісний лиск, і лише флігель зберігає залишки колишнього витонченого величі, служачи притулком для місцевого населення.

Розгорнутий в 1985 році черговий етап міського будівництва на східному березі затоки поблизу від колишньої дачі Соколової вніс свою лепту у справу знищення пам‘ятника архітектури – в ході підриву грунту будівлі було завдано значної шкоди.

Не дивлячись на плачевний стан, колишня дача Соколової на початку 1990-х стає об‘єктом пильної уваги з боку засновника і ректора Російської академії живопису, скульптури і зодчества Іллі Сергійовича Глазунова як бази для створення художньої школи для обдарованих дітей, але напівофіційний статус секретного об‘єкта, що дозволив втрутитися в цю справу військовим і місцевим органам влади, порушив ці плани.

Лише на зорі нового тисячоліття щедра рука мецената звернулася в бік руйнуючогося пам‘ятника архітектури – після ретельної експертної оцінки 2006 року, що визнала аварійний стан, його було розібрано на пронумеровані компоненти і на підставі документальних матеріалів та фотографій відтворено в колишньому вигляді з їх використанням. Ця копітка трудомістка робота зайняла цілих три роки.

А вже 14 червня 2011 втрачена-було будівля зайняла своє почесне місце на знову відкритій Новій набережній Балаклави, сяючи оновленими гранями своєї колишньої краси.

Архітектура

Великий флігель балаклавської дачі Соколової Великий флігель дачі Соколової в Балаклаві

Тонка смужка між високою скелею гори Кастрон і глибокими водами Балаклавської затоки (східного її берега) прихистила комплекс колишньої дачі Соколової, що складається з Головного та Великого флігельного корпусів в класичному стилі, які в два яруси розташувалися на крутому терасованому схилі. Доповнюючи один одного вони створюють єдиний асиметричний контур, органічно вписаними різними за оформленням, але однаковими по суті архітектурними деталями (відкриті на дві сторони тераси, рішення віконних прорізів, опорні колони лоджій).

Головний триярусний корпус, що має більш легкі риси завдяки арочному завершенню віконних прорізів (перший, другий поверхи) з підкресленим замковим каменем наличників, займає домінуюче положення завдяки високому постаменту-цоколю з аркою вхідних дверей. Його центральний фасад вміло підкреслять значно виступаючим ризалітом з аркадою на першому поверсі, колонадою – на другому і аттиком третього ярусу.

Вирішений у більш простій формі Великий флігель носить риси суворої класики які-то: лопатки в оформленні кутів другого поверху, балюстрадні оформлення балконів, об‘ємно виділений контур прямокутних вікон, аскетичний карниз і втоплені ніші дверей.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, АР Крим, м. Севастополь, Балаклавський р-н, вул. Назукіна, 34.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е105 (М18) (Джанкой – Сімферополь – Ялта – Севастополь) до повороту на вул. Новікова (з боку Севастополя) або вул. Крестовського (з боку Ялти). Далі по вулиці Каліча, потім Назукіна до пішохідної зони, вздовж якої до Нової набережної, де знаходиться колишня дача Соколової.

Громадським транспортом з Севастополя (від кінцевої зупинки “5-й кілометр”) до балаклавської набережної. Далі 5-10 хвилин пішого ходу до нової її частини.

Виктория Шовчко