Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Царська стежка

Історія

Ім‘я того, хто зробив перший крок по стежці, що пізніше отримала назву Царської, губиться в мороці століть, як і час коли відбулася ця знаменна подія. З тих пір пролетіли століття, не одного разу змінилося підданство Криму, народжувалися і вмирали цілі його міста, перш ніж перша її документальна згадка в анналах історії подарувала їй загальноросійську популярність.

А почалося все з підпису Катерини II (1729 – 1796) під доленосним документом від 19 квітня 1783 року, в якому Крим з Таманським півостровом приєднувалися до Російської імперії, що послужило початком до активного освоєння новопридбаних земель. Так уже десятиліття по тому в подорожніх записках Петера Симона Палласа (1741 – 1811) зустрічається згадка про доріжку штучного походження до гори Хрестовій, частина якої через роки стане однією зі складових знаменитої Царської.

З приходом на півострів імперії двоголового орла, освоєння його проходить “семимильними” кроками (особливо це стосується південного берега), що не забарилося позначитися на інфраструктурі, однією зі складових якої стає стежка між першою кримською царською резиденцією в Ореанді і видовою альтанкою-ротондою на вершині скелі з ставом у підніжжя, що з‘явилася в 1843 році.

На Царській стежці по дорозі в Ореанду На Царській стежці

Популярність же до доріжки приходить в середині XIX століття, коли тут на місці невеликого мисливського будиночка з‘являється перлина нових вотчин – палац імператриці Олександри Федорівни (1798 – 1860), і царствені особи із завидною регулярністю починають відвідувати цей заповітний благодатний куточок земного раю.

Яскравим штрихом в доданні нинішнього виду Царській стежці стає покупка в 1860 році удільним відомством імператорського двору Лівадії, яка стала діамантом у короні маєтків правлячої династії в Криму – незабаром була прокладена панорамна дорога між володінням в Ореанді і новим придбанням.

А ще через десятиліття Гаспринський маєток, що розташоване південніше вздовж узбережжя, так само отримує нового власника і теж прізвища Романових (великим князем Михайлом Миколайовичем (1832 – 1909) для своєї дружини) – так остання частина мозаїки займе своє місце, а знаменита доріжка для прогулянок – своє завершення, зв‘язавши воєдино всі кримські резиденції імператорської сім‘ї.

Сонячна стежка Лівадія - Ореанда - Гаспра Сонячна стежка

Роки радянської влади подарували Царській стежці нове обрамлення в якості кам‘яних вказівників з відмітками про дистанцію і висоту над рівнем моря і де-не-де встановлених лав для відпочинку втомлених мандрівників, а так само мало відбиваючу реальність її зеленої тінистої тиші другу назву “Сонячної”, що дісталася в запалі боротьби з царським минулим.

Архітектура

Знаменита прогулянкова доріжка, що розтягнулася на шість тисяч сімсот одинадцять метрів з незначними перепадами висоти над рівнем моря (від 108м до 203м), на всьому своєму протязі відкриває постійно змінюючі одне одного панорамні види, кожен з яких неповторний.

За кожним її поворотом в зеленому обрамленні відкривається новий вид на унікальні ландшафти Кримської природи, з її блакиттю неба, сіро-сталевим відблиском скель і глибокою синявою Чорного моря.

Суничник на Царській стежці між Лівадією і Ореандою Суничник на Царській стежці

Зелене покривало, що надійно приховує Царську від палючих променів сонця, виткано з тисяч химерних екзотичних представників далеких країн: секвойядендрон гігантський, який живе до п‘яти тисяч років, і тис ягідний колонновидний з тривалістю життєвого циклу до трьох тисяч, ароматні кедри гімалайський і ліванський, середземноморський кипарис пірамідальний і сосна італійська з зеленою парасолькою крони, пухнастий величезний дуб з дрібними плодами, дика фісташка, крона якої формує природну альтанку, і суничник з оголеним викривленим під немислимими кутами стовбуром, дарувальники солодощів мигдаль, волоський горіх, інжир… та хіба мало їх, примхою природи з‘єднаних в єдиний органічний ансамбль.

Пам‘ятки

Звивистий шлях Царської стежки, що крокує від порога Лівадійського палацу через парк з білоколонний альтанкою-ротондою вздовж Ореанди, розділяючи її на Верхню, приналежну раніше графу де Вітте, і Нижню, пам‘яткою якої служить старовинний парк із віковими платанами і пам‘яттю про колись прекрасний палац імператриці Олександри Федорівни.

Пам'ятний знак про закінчення Царської стежки в Гаспрі Пам'ятний знак про закінчення Царської стежки

Далі доріжка в‘ється між двох примітних скель – гори Ай-Нікола зі слідами притулку XII століття і Хрестової з історією укріплення на вершині VIII століття, які відособлюють одне з відділень знаменитого на весь світ винзаводу “Масандра”, щоб привести до ширяючого на вершині скелі храму Архістратига Божого Михаїла.

А потім уздовж санаторію “Гірський” з його Золотим пляжем пішохідна дорога тримає свій шлях повз Ай-Тодорський мис з його Ластівчиним гніздом крізь Гаспру, щоб закінчити свій шлях біля кордону санаторію “Ясна поляна”, хоча раніше її шлях пролягав аж до старовинного Гаспринського особняка великого князя Михайла Миколайовича в парку дитячого санаторію “ім. Рози Люксембург”.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Ар Крим, Лівадія – Ореанда – Гаспра.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Т2703 (Севастополь – Ялта – Сімферополь – Феодосія) до Лівадії, а потім продовжити шлях пішки.

Громадським транспортом з Ялти / Севастополя до зупинки “Лівадія” або “Дитячий санаторій ім. Рози Люксембург”.