Собор Олександра Невського

Історія

Західний фасад ялтинського собору Олександра Невського
Західний фасад собору Олександра Невського в Ялті

Фатальний перший день весни 1881 року, коли помазаник божий упав від руки члена терористичної організації «Народна воля», викликав в суспільстві значний соціально-політичний резонанс, одним з аспектів якого стало будівництво великої кількості храмів в ім’я покровителя царської сім’ї Олександра Невського по всій території неосяжної Російської імперії. Не стало винятком і улюблене місце відпочинку покійного Олександра II (1818 – 1881) на кримському узбережжі.

Громадськістю Ялти в найкоротші терміни був створений комітет з будівництва, очолюваний інженером Олександром Львовичем Бертьє-Делагардом (1842 – 1920), в який увійшли не байдужі до цієї богоугодної справи видні городяни. Розробка ж проекту була доручена одному з видатних архітекторів південного берега Криму Карлу Івановичу Ешліману (1808 – 1893), але готовий ескиз не знайшов схвалення серед царської сім’ї.

Різьблений ганок ялтинського собору Олександра Невського
Різьблений ганок собору Олександра Невського

Другий варіант собору Олександра Невського належав вже тандему головного архітектора Ялти Платона Костянтиновича Требнева (1841 – 1930-ті) та майбутнього його наступника на посаді Миколи Петровича Краснова (1864 – 1939). Саме цей проект в неоруському стилі був прийнятий за основу.

Нарешті в день десятої річниці пам’ятного трагічної події (1 березня 1891 року) з особистого схвалення Олександра III (1845 – 1894) на зібрані усім світом кошти в основу майбутнього головного ялтинського храму після відслуженого молебню рукою царюючої імператриці було закладено перший камінь.

Будівництво ж розтяглося ще на довгих одинадцять років, що було пов’язано частково з нерегулярністю грошових надходжень, а почасти зі складністю самого проекту. Освячений же собор Олександра Невського був 1 грудня 1902 року в присутності членів імператорської сім’ї і Миколи II (1868 – 1818) з дружиною особисто, після чого навколо нововідкритого храму було здійснено хресний хід і проголошено заздоровну царському дому.

Куполи собору Олександра Невського в Ялті
Куполи собору Олександра Невського

Зробивши не по своїй волі лише невеликий інтервал у чотири роки у своїй церковній кар’єрі (з 1938 по 1942 рр.) – на цей проміжок часу за розпорядженням влади він був закритий, дзвони зняті, а його приміщення використовувалися в якості бази для спортивного клубу – храм у центрі Ялти продовжив виконання своєї релігійної місії, переживши всі жахи і тяготи неспокійного ХХ століття.

З першого дня свого існування вже понад століття продовжує храм в центрі Ялти нести світло і боже слово всім парафіянам, ставши ще краще після реконструкції напередодні святкування свого столітнього ювілею (2002 рік), коли його купола знову було вкрито сусальним золотом, а ікони та розпис знову заграли всіма барвами палітри.

Архітектура

Головний православний храм Ялти, задуманий і виконаний у неоруському стилі, звернений у бік набережної з чорноморської гладдю у підніжжя своєї домінуючою частиною – високою триярусною дзвіницею, увінчаною невеликою башточкою на круглому барабані з позолоченою маківкою на вершині і мозаїчним панно Олександра Невського, виконаного італійськими майстрами Антоніо Сальвіаті, в гранітному кіоті.

Собор Олександра Невського в Ялті
Собор Олександра Невського

Різнорівневий асиметричний основний обсяг квадратної в плані будівлі з зовнішніх фасадів багато прикрашений декоративними елементами (ажурним порталом із високим ганком, пілястрами різних геометричних форм, кілевіднимі і напівкруглими закоморами, різьбленими фронтонами з зображеннями святих, трисмуговим поясом барабана, лопатки з приставними напівколонами, відкритими галереями), які надають його вигляду неповторний дух Стародавньої Русі з її казкової бувальщиною і небилицями наяву.

Внутрішнє оздоблення двохпрестольного (верхній в ім’я Олександра Невського місткістю тисяча двісті чоловік і нижній – святого Артемія на сімсот осіб) п’ятикупольного ялтинського собору, орієнтованого з невеликим відхиленням уздовж берегової лінії, талановитою рукою київського художника Мурашка придбало візантійські риси (їм були виконані всі внутрішні розписи і позолочений іконостас).

Додаткова інформація

Адреса: Україна, АР Крим, м. Ялта, вул. Садова, 2.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М18 (Е105) (Севастополь – Ялта – Сімферополь). У Ялті згорнути в районі автовокзалу на вул. Київську, а потім на вул. Карла Маркса (з боку Сімферополя) або на вул. Кірова (з боку Севастополя), які переходять у Садову.

Громадським транспортом до автовокзалу Ялти з Алушти / Севастополя / Сімферополя, а далі пішою ходою по вулиці Київській (вздовж річки), потім Карла Маркса, що змінює назву на Садову, де розташований собор Олександра Невського.

Вікторія Шовчко

Переглянути розташування Собор Олександра Невського на мапі

Обговорити статтю в спільноті