Історія
Північний фасад євпаторійської Купецької синагоги
Століттями освітлене молитвами місце біля самого серця (головних воріт фортеці Одун Базар Капусу) великого Гезлева, де розташовувалася головна іудейська святиня жвавого чорноморського порту, було зосередженням релігійно-культурного життя численної єврейської громади. Але йшли роки, і невелика будівля, що прийшла в руйнівний стан, перестала відповідати покладеним на неї обов‘язкам.
На такому престижному колишньому місці в 1895 році побачила світ нова головна євпаторійська синагога за проектом міського архітектора Адама Людвиговича Генріха, але спроектоване у межах попередньої будівлі незабаром і ця споруда вже не відповідала запитам торгової еліти єврейської громади.
У початку 1911 року питання про перебудову недавно спорудженого храму розділив на дві протиборчі частини представників іудейської релігії Євпаторії: прихильники цієї ідеї, що належали до більш заможної торгової її частини, і противники – ремісники зі значно помірним доходом.
Але, не дивлячись на конфронтацію, все ж 26 червня сталася урочиста закладка першого каменя нової синагоги на місці раніше розібраної попередниці, а через рік (19 липня 1912) – новозведений на кошти єврейських купців I і II гільдій за проектом все того ж А.Л. Гентріха молельний будинок відчинив свої двері перед віруючими. Ремісничими ж іудейськими об‘єднаннями для своїх релігійних потреб буквально в двох кварталах була тоді ж споруджена синагога Егія-Капай.
Східний ризаліт Купецької синагоги
Потім буде короткий мить тріумфу довжиною в п‘ять років, коли сам імператор всеросійський Микола II (1868 – 1918) вшанував стіни головної синагоги, що отримала найменування на честь роду занять своїх меценатів – Купецької, своєю присутністю під час свого останнього візиту на Кримський півострів 16 травня 1916 року.
Наступний за цим період невизначеності 20-х років ХХ століття, пов‘язаний з пристосуванням до нових реалій нової країни рад (закриття, перереєстрація, відкриття під загрозою ліквідації…), був підсилений ще й наслідками руйнівних землетрусів 1927-го, що тріщинами позначилися на стані храму.
Так що рік потому після обстеження будівлю було визнано аварійною і вилучено з користування єврейської громади Євпаторії, а в 1929-му після проведеного капітального ремонту, який повністю знеособив колись прекрасну Купецьку синагогу, її передали клубу кустарів і кримчаків.
Але через лічені роки бурхливе ХХ століття знову піднесло іудейському храму новий сюрприз – його передали на баланс євпаторійському заводу безалкогольних напоїв, який пристосував будівлю під господарсько-складські потреби, внісши відповідні перебудови і не рахуючись з цінністю архітектурного об‘єкта.
Минулі десятиліття і луна важкий днів Другої світової, яка внесла свою лепту в справу руйнування головної синагоги міста на північному березі Каламітської затоки, перетворили на початку нового тисячоліття пам‘ятник архітектури в похмурого сірого велетня, який доживає свій вік на задвірках історії з електричною підстанцією в утробі.
Лише в 2009 році намітився поворот на краще у долю єврейської перлини – був розроблений проект з відновлення храмової будівлі, відреставровані зовнішні фасади, розпочата робота з повернення будівлі у комунальну власність, яка успішно була завершена в 2013 році.
Архітектура
Купецька синагога Євпаторії
Невеликий прямокутник (20м х 16м) головної Купецької синагоги Євпаторії складений з вапняку мамайських пластів залягання на одній з центральних вулиць Старого міста (Караїмській) спочатку центральним симетричним фасадом з двома двоярусними ризалітами под стрілчастими дахами з боків, в яких знаходилися жіночий і чоловічий входи, і арочної закритою галерей другого ярусу був звернений на північ.
Основний периметр будівлі покривав двоскатний дах, а зовнішній фасад налічував п‘ять арочних вікон на кожному ярусі. З зовнішнього оздоблення варто ще зазначити круглі вікна в міжповерховому просторі центрального обсягу, а з внутрішнього (нині практично втраченого) – дерев‘яні різьблені арочний вівтар з колонами, жіночий балкон на чотирьох колонах уздовж трьох стін, дві кафедри для читання сувоїв Торри, шафу для зберігання релігійних текстів і майже сотню лав.
Нині від творіння Генріха з його круглим вікном із зіркою Давида над вівтарем і ажурними балясинами обробки галереї другого ярусу, різьбленими дверіма центрального входу і міжвіконними балюстрадами залишилися лише лопатки ризалітів та об‘ємне оформлення з замковим каменем віконних і дверних ніш, закутаних в сучасне облицювання.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, АР Крим, г. Евпатрорія, вул. Тучина 12 / вул. Караїмська 33.
Як дістатися
По трасах Р25 (Сімферополь – Саки – Євпаторія) / Т0111 (Роздольне – Євпаторія) / Т0108 (Чорноморське – Євпаторія) до Роздольненського кільця Євпаторії. Далі прямувати до фортечних воріт Гезлева, де починається пішохідна зона з Купецької синагогою на початку вулицями Ескадронною, а потім Матвєєва.
Громадським транспортом до з/д або авто вокзалів Євпаторії, а далі пішим ходом 20-30 хвилин вздовж вулиці Інтернаціональній до перетину з вулицею Караєва, де починається піший маршрут “Малий Єрусалим” з головною синагогою на початку.