Історія
Століттями освітлене молитвами місце біля самого серця (головних воріт фортеці Одун Базар Капусу) великого Гезлева, де розташовувалася головна іудейська святиня жвавого чорноморського порту, було зосередженням релігійно-культурного життя численної єврейської громади. Але йшли роки, і невелика будівля, що прийшла в руйнівний стан, перестала відповідати покладеним на неї обов’язкам.
На такому престижному колишньому місці в 1895 році побачила світ нова головна євпаторійська синагога за проектом міського архітектора Адама Людвиговича Генріха, але спроектоване у межах попередньої будівлі незабаром і ця споруда вже не відповідала запитам торгової еліти єврейської громади.
У початку 1911 року питання про перебудову недавно спорудженого храму розділив на дві протиборчі частини представників іудейської релігії Євпаторії: прихильники цієї ідеї, що належали до більш заможної торгової її частини, і противники – ремісники зі значно помірним доходом.
Але, не дивлячись на конфронтацію, все ж 26 червня сталася урочиста закладка першого каменя нової синагоги на місці раніше розібраної попередниці, а через рік (19 липня 1912) – новозведений на кошти єврейських купців I і II гільдій за проектом все того ж А.Л. Гентріха молельний будинок відчинив свої двері перед віруючими. Ремісничими ж іудейськими об’єднаннями для своїх релігійних потреб буквально в двох кварталах була тоді ж споруджена синагога Егія-Капай.
Потім буде короткий мить тріумфу довжиною в п’ять років, коли сам імператор всеросійський Микола II (1868 – 1918) вшанував стіни головної синагоги, що отримала найменування на честь роду занять своїх меценатів – Купецької, своєю присутністю під час свого останнього візиту на Кримський півострів 16 травня 1916 року.
Наступний за цим період невизначеності 20-х років ХХ століття, пов’язаний з пристосуванням до нових реалій нової країни рад (закриття, перереєстрація, відкриття під загрозою ліквідації…), був підсилений ще й наслідками руйнівних землетрусів 1927-го, що тріщинами позначилися на стані храму.
Так що рік потому після обстеження будівлю було визнано аварійною і вилучено з користування єврейської громади Євпаторії, а в 1929-му після проведеного капітального ремонту, який повністю знеособив колись прекрасну Купецьку синагогу, її передали клубу кустарів і кримчаків.
Але через лічені роки бурхливе ХХ століття знову піднесло іудейському храму новий сюрприз – його передали на баланс євпаторійському заводу безалкогольних напоїв, який пристосував будівлю під господарсько-складські потреби, внісши відповідні перебудови і не рахуючись з цінністю архітектурного об’єкта.
Минулі десятиліття і луна важкий днів Другої світової, яка внесла свою лепту в справу руйнування головної синагоги міста на північному березі Каламітської затоки, перетворили на початку нового тисячоліття пам’ятник архітектури в похмурого сірого велетня, який доживає свій вік на задвірках історії з електричною підстанцією в утробі.
Лише в 2009 році намітився поворот на краще у долю єврейської перлини – був розроблений проект з відновлення храмової будівлі, відреставровані зовнішні фасади, розпочата робота з повернення будівлі у комунальну власність, яка успішно була завершена в 2013 році.
Архітектура
Невеликий прямокутник (20м х 16м) головної Купецької синагоги Євпаторії складений з вапняку мамайських пластів залягання на одній з центральних вулиць Старого міста (Караїмській) спочатку центральним симетричним фасадом з двома двоярусними ризалітами под стрілчастими дахами з боків, в яких знаходилися жіночий і чоловічий входи, і арочної закритою галерей другого ярусу був звернений на північ.
Основний периметр будівлі покривав двоскатний дах, а зовнішній фасад налічував п’ять арочних вікон на кожному ярусі. З зовнішнього оздоблення варто ще зазначити круглі вікна в міжповерховому просторі центрального обсягу, а з внутрішнього (нині практично втраченого) – дерев’яні різьблені арочний вівтар з колонами, жіночий балкон на чотирьох колонах уздовж трьох стін, дві кафедри для читання сувоїв Торри, шафу для зберігання релігійних текстів і майже сотню лав.
Нині від творіння Генріха з його круглим вікном із зіркою Давида над вівтарем і ажурними балясинами обробки галереї другого ярусу, різьбленими дверіма центрального входу і міжвіконними балюстрадами залишилися лише лопатки ризалітів та об’ємне оформлення з замковим каменем віконних і дверних ніш, закутаних в сучасне облицювання.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, АР Крим, г. Евпатрорія, вул. Тучина 12 / вул. Караїмська 33.
Як дістатися
По трасах Р25 (Сімферополь – Саки – Євпаторія) / Т0111 (Роздольне – Євпаторія) / Т0108 (Чорноморське – Євпаторія) до Роздольненського кільця Євпаторії. Далі прямувати до фортечних воріт Гезлева, де починається пішохідна зона з Купецької синагогою на початку вулицями Ескадронною, а потім Матвєєва.
Громадським транспортом до з/д або авто вокзалів Євпаторії, а далі пішим ходом 20-30 хвилин вздовж вулиці Інтернаціональній до перетину з вулицею Караєва, де починається піший маршрут «Малий Єрусалим» з головною синагогою на початку.