Фортеця Гезлев

Історія

Західний фасад воріт дров'яного базару в Євпаторії
Західний фасад воріт дров'яного базару Гезлева

Страшний 1238 рік, коли на європейському горизонті з’явилася тінь чорної хмари татаро-монгольського війська, яке не підкорялося цивілізованими правилами військових дій, а жорстокістю була порівнянна лише з дикунами, Кримський півострів з його дрібними міжусобними чварами греків і готів, євреїв і караїмів, половців і вірмен, генуезців і циган, що жили у відносному мирі, одним з перших випробував удар непереможною кінниці. Удар, наслідки якого стали основоположними у подальшій долі півострова на століття, а луна їх досі віддається в сучасній історії.

Крім непомірної данини, яку стягали з усіх без винятку народностей і верств населення будь-то ремісник або торговець, будь-якими видами грошима або натуральним товаром, частина з татаро-монгольських загарбників (сім улус-беків з роду Чігнізхана) проміняли свого швидконогого коня і всі принади кочового життя на розкішні подушки особистого гарему (в XIII столітті всі вони прийняли магометанство) і млість палаців, розділивши Крим на сім підвладних бейликів (майорат). Це була перша сходинка для формування майбутнього кримськотатарського етносу та його держави – Кримського ханства.

Перерозподіл же сил на півострові наприкінці XIII століття (пов’язаний з ослабленням Візантійської імперії) дає можливість посилитися невеликому князівству Феодоро, яке визнало владу Золотої орди щоб поширити свій вплив на західну частину Тавриди у противагу генуезцям (за припущеннями деяких істориків в притул до майбутньої Євпаторії), що пояснило б існування на італійських картах того часу на цьому місці укріпленого приморського селища під назвою Chrichiniri співзвучного з Керкінітідою.

Архітектурні деталі воріт дров'яного базару Гезлева в сучасній Євпаторії
Архітектурні деталі головних воріт Гезлева

Але документальне підтвердження існування міста на північній частині Каламітської бухти пов’язано вже з новими володарями півострова – османськими завойовникам, які підпорядкували практично увесь півострів в 1475 році, щоб стати його повновладними господарями при дотриманні видимості васальної залежності Кримським ханством. Практично відразу, мабуть на фундаменті раніше зруйнованої фортеці, в лічені роки виникають високі фортечні стіни османського Гезлева, під захист яких після повернення з турецького полону в 1478-му прибув новопроголошений хан Менглі I Гірей (1445 – 1515).

Тоді-то і починається епоха розквіту міста, перетвореного на один з найбільших невільничих ринків чорноморського узбережжя нарівні з Кафою, завдяки географічному місцю розташування його порту здатного приймати до двох сотень суден одночасно і постійним набігам на українські землі об’єднаного турецько-татарського війська, що доставляв живого товару до шістдесяти тисяч душ на рік.

Так рік від року Гезлев, що був центром особливого округу-каймакана з супідрядними 195 поселеннями, багатів завдяки торгівлі і милості кримських ханів, які отримували доходи з його операцій в свою скарбницю з дозволу турецького султана. Мала Азія, Єгипет, Італія, Франція і це не рахуючи господарюючих на Кримському півострові як у себе вдома турків – ось не повний список країн, куди сотнями вивозилися полонені невільники, продані біля фортечних стін міста.

Арочний проїзд воріт Одун Базар Капусу в Євпаторії
Арочний проїзд воріт Одун Базар Капусу

Але і відповідні заходи на постійні набіги не змусили себе чекати – в 1552 році була організована Запорізька Січ, що стала кошмаром для Кримського ханства – піші або кінні у праці або на ратному полі завжди озброєні козаки не тільки лагодили відсіч загарбникам з Таврійського півострова, а й нерідко самі робили набіги на Крим, довіряючи вогню і мечу всі мусульманські поселення і їх жителів, а невільникам-християнам даруючи свободу і незалежність.

Однак Гезлеву, розташованому на західному узбережжі і захищеного високими стінами з вежами, до пори до часу козаки представляли незначну загрозу (набіги були короткостроковими – звільнивши бранців і захопивши здобич вони поверталися в рідні степи), поки в справу не втрутилася Російська імперія з її далекосяжними планами щодо завоювання виходів до Чорного моря для розширення морських торгово-економічних зв’язків з Середземномор’ям. Так вже наприкінці 1568 року з Астраханського походу було покладено початок тривалому періоду російсько-турецького протистояння, головним призом в якому був саме Крим.

У ході військово-політичних баталій по Гезлеву перший серйозний удар було завдано військами генерала-фельдмаршала Бурхарда Крістофа фон Мініха (1683 – 1767) в ході компанії 1736-го, коли загін генерала Бірона без опору зайняв покинутий жителями, які сховалися за стінами столиці Кримського ханства, місто-порт на північній частині Каламітської бухти.

Дорогу на Крим було прокладено, а війни в Тавриді набирали обертів. І через тридцять п’ять років (1771) найбільше місто на західному узбережжі було вдруге захоплено російськими військами генерала Юрія Володимировича Долгорукого (1740 – 1830), при цьому укріплення значно постраждали частиною зруйновані, частиною значно пошкоджені – так фортеця Гезлев припинила своє існування. Як нагадування про минулу велич залишилися лише двоє міських воріт і частина оборонної стіни.

Глуха стіна з амбразурами головних воріт Гезлева (Євпаторія)
Глуха стіна з амбразурами воріт Одун Базар Капусу Гезлева

19 квітня 1783 більш ніж двохсотлітня війна за Крим знайшла своє логічне завершення в маніфесті Катерини II (1729 – 1796) про приєднання півострова до Російської імперії, а наступного року 8 лютого її ж указом колишній турецький оплот Каламітської бухти був перейменований в повітове місто Євпаторію, що ознаменувало собою закінчення турецько-татарської епохи в його історії.

Архітектура

Фортеця Гезлев в часи свого розквіту представляла собою жвавий порт з неглибокою біля берега бухтою, огороджений одинарною кам’яною оборонною стіною заввишки до восьми і шириною до п’яти метрів з геометрично виведеними зубцями і бійницями. Її п’ятикутний контур з двадцятьма чотирма вежами під червоною черепицею із зовнішнього боку захищав глибокий рів.

Із зовнішнім світом форт периметром три тисячі й чотириста кроків (за відомостями Евлія Челебі) з по-шаддадовскі обтесаного каменю на відокремленому мису з’єднували п’ять укріплених воріт (по сторонах світу і південно-східні), за якими лежали чотири житлових квартали мусульман, один вірмен і два – циган, дров’яної базар, невільничий ринок, вітряні млини, квартал червоних ліхтарів з питними закладами і двадцять джерел.

Усередині фортечний простір Гезлева, прикрашений двадцятьма чотирма міхрабами і сім’ю джерелами цілющої вологи, поділявся на адміністративно-торговельну частину (південний-схід), де розташовувалася ханська мечеть, цитадель, п’ять шкіл для хлопчиків, три текіе дервіш, два медресе, п’ять бань, ремісничі майстерні, ринок, одинадцять заїжджих дворів і кав’ярні; і західну з кривими вуличками житлових мусульманських кварталів. Загальне ж число жителів міста становило близько двох з половиною тисяч осіб.

Пам’ятки

Східний фасад Одун Базар Капусу Гезлева (Євпаторія)
Східний фасад Одун Базар Капусу Гезлева

Одун Базар Капусу або Ворота дерев’яного базару, орієнтовані на південний схід, вважалися центральними оскільки відкривали шлях до столиці Кримського ханства – Бахчисараю. Простоявши більше пів-тисячоліття і отримавши визнання експертів в якості пам’ятки архітектури, вони були знищені в 1959 році як перешкода на шляху руху по вулиці Матвєєва (нині Караїмська).

Цей єдиний, що дійшов до сучасності, фрагмент Гезлевської фортеці був заново відтворений в 2003 році з збереженням максимальної автентичності на кошти меценатів.

Нині квадратний в плані (довжина сторони – 10м) обсяг висотою близько чотирнадцяти метрів прорізає арочний проїзд шириною близько трьох з половиною метрів, всередині якого знаходяться арочні ж приміщення-поглиблення по три з кожного боку, які раніше, ймовірно, служили в якості караульних.

Глуху величч стін воріт колишнього дров’яного базару лише на рівні другого і третього ярусів прорізають сім щілиновидних амбразур, а внутрішні верхні приміщення нині використовуються для потреб музею історії стародавнього Гезлева, який, немов у казці, ожив в мініатюрі під рукою сучасних майстрів.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Караєва, 13а.

Як дістатися

По трасі Р25 (Сімферополь – Саки – Євпаторія) / Т0111 (Роздольне – Євпаторія) / Т0108 (Чорноморське – Євпаторія) в місті на кільці повернути на вул. Ескадрону, уздовж якої прямувати до кінця (роз’їзд), де повернути на вул. Матвєєва. На перетині вулиць Матвєєва, Караєва і Караїмської розташовані Одун Базар Капусу.

Громадським транспортом до вокзалів Євпаторії (розташовані поруч). Потім пішим ходом 15-20 хвилин вздовж вулиці Інтернаціональної до перетину з вул. Караєва, яка виходить до воріт дерев’яного базару стародавнього Гезлева.

Вікторія Шовчко

Переглянути розташування Гезлев на мапі

Обговорити статтю в спільноті