Храм, який став усипальницею свого творця і його нащадків, щоб в часи безбожництва і заперечення минулого зберегти під своїм надійним крилом пам’ять про них і їх богоугодні справи.
Аскетична перлина, що розгубила в запалі боротьби за виживання всі свої зовнішні прикраси.
Святе місце, де століттями тисячі християнських душ волали про захист і допомогу в дні радості і чорний годину печалі до Спасителя, щоб знайти надію і благословення у мирському житті і ратних подвигах.
Маленький шедевр сучасного сакрального зодчества на землі овіяній славою пращурів у вірі на процвітання нащадків.
Найдавніша католицька святиня Кременця, яка, перехрестившись у православ’я за велінням російського царя, пронесла через століття вогник християнської віри серед руйнівних воєн і атеїстичних гонінь.
Монастир жебручого ордена на утриманні у сорока сіл під заступництвом полької знаті.