Домініканський костел в Золотому Потоці

Історія

Золотопотоцький домініканський костел Різдва Діви Марії Домініканський костел Різдва Діви Марії в Золотому Потоці

Давший так багато (замок, офіційну резиденцію роду і торгові преференції) маленькому селищу в долині річки Золотої воєвода брацлавський зі знаменитої польської магнатської родини Потоцьких, онук першого приватного власника маєтку Стефан (1568 – 1631) разом зі своєю дружиною Марією Амалією (1591-1638) з роду молдавських правителів Могил подарували йому ще й духовну твердиню – дотепер існуючий костел на честь Народження Пресвятої Діви Марії при монастирі домініканського ордену.

Хоча римсько-католицький оплот віри існував в Загайполі (як до XVII століття називалося селище) і до початку богоугодного справи, про що побічно свідчила книга хрещень, яка до Другої світової знаходилася в цих стінах.

Саме будівництво, першим каменем якого послужила дарча на земельну ділянку господаря маєтку, було розпочато в 1608 році, а закінчено, не дивлячись на всі зусилля, вже після смерті засновника в 1635 році. Так новий храм став відразу і усипальницею Стефана. З цієї події була покладена традиція фамільного поховання цієї гілки Потоцьких в новозбудованому костелі.

Південний фасад золотопотіцького домініканського костьолу Різдва Діви Марії Південний фасад домініканського костьолу в Золотому Потоці

Проте вже на зламі XVII століття у зв’язку зростанням військово-соціальної напруженості Української національної революції в регіоні домініканці покинули галицькі землі. Золотопотоцкий храм Різдва Богородиці занепав.

Час забуття тривав недовго – вже в 1654 році почалися відновлювальні роботи по відродженню святині, а двома роками пізніше вона отримала друге народження, освячена перед оновленим вівтарем Матері Божої Рожанцевой.

У гідному свого високого звання стані колишній домініканський костел підтримувався аж до початку XIX століття, коли в долі Золотого Потоку відбуваються докорінні зміни: рід його засновників припиняється, поступившись місцем новим власникам із середнього класу, які мало приділяли уваги оплоту віри.

Ковтком свіжого повітря для храму стає покупка маєтку Володимиром Іполитом Гневошем (1838 – 1909), коли весь маєток переживає останній сплеск за приватною ініціативою, і відроджується не тільки сам замок, але і його релігійна складова – в 1886 році починається перша його капітальна реконструкція, яка змінила до того ж його зовнішній вигляд в неоготичному стилі за допомогою вежі-дзвіниці над центральним входом.

Ніша нартексу центрального входу домініканського костьолу Різдва Діви Марії в Золотому Потоці Ніша нартексу золотопотіцького костьолу

І хоча останні приватні власники намагалися зберегти унікальне золотопотіцького творіння сакрального зодчества, але руйнівна пожежа 1935-го звела усю їхню працю нанівець – коштів на відновлення величезного комплексу у сім’ї Гневошей вже не було, тому була проведена консервація. Підсумки ж Другої світової війни (1939 – 1945) і зовсім зняли питання відновлення католицької святині в країні войовничого атеїзму.

Починаючи з 1945-го в долі будівлі домініканського костелу починається новий період, де вже не було місця Вірі – спочатку в його стінах розміщується зерносховище, потім кушнірський склад, який змінює будинок культури. При цьому будова втрачає частину своєї релігійної автентичності (унікальна вежа-дзвіниця розібрана, ажурні завершення порталів трансепта знищені, дзвони переплавлені).

І лише в 1992 році до храму повертається Божа іскра з його освяченням епіскопом Львівської єпархії латинського обряду Маркияном Трофим’яком, щоб вселити надію і віру в серця вірян і послати благодать на голови їхні. Тоді ж почався повільний триваючий досі процес відродження колишньої домініканської святині.

Архітектура

Бічна каплиця домініканського храму в Золотому Потоці Бічна каплиця золотопотіцького храму Різдва Діви Марії

Трьохпрестольний костел в центрі Золотого Потоку зберіг у своїх аскетичних рисах пам’ять про колись прикрашаючу його центральний вхід башту під зімкненим, а потім високим шатровим дахом з циферблатами годинників.

Храмовий орієнтований з північного сходу на південний захід витягнутий хрестоподібний (45м х 32м) кам’яний ошарений обсяг по периметру прикрашений витягнутими килевидними арками вікон (в нартексі використана глуха ніша того ж контура). Вінчає ж будову двосхила покрівля, що переходить в шатрове завершення.

Внутрішній однонавовий обсяг, перекритий хрестовими склепіннями на вітрилах, зберіг нині лише частину своєї колишньої ліпного пишноти, підкресленого настінним розписом і викладеною талановитою рукою майстра мозаїкою. Тільки унікальне перекриття апсиди та величний внутрішній обсяг і досі вражають уяву вишуканістю форм.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Теропільська обл., cмт Золотий Потік, вул. Данили Галицького.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін), а потім Н18 (Дружба – Бучач – Тисмениця – Івано-Франківськ) до Бучача, а потім в південному напрямку до Золотого Потоку. Домініканський костел розташований уздовж центрально вулиці Данили Галицького.

Громадським транспортом з автовокзалу Бучача до смт Золотий Потік, де поруч з центральною зупинкою розташований храм Різдва Діви Марії.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Домініканський костел в Золотому Потоці на мапі

Обговорити статтю в спільноті