Історія
Головний фасад костелу святого Станіслава в Кременці
Падіння колись великої і могутньої федерації Речі Посполитої (1795 рік) поховали під своїми руїнами не тільки століттями встановлений порядок в Європі в наслідок поділу східних її територій між Австрією, Угорщиною і Росією, а й змінили мироустрій життя сотень тисяч колишніх її громадян, що опинилися у сфері впливу православ’я, яке прийшло на зміну католицизму.
Жорстка внутрішня політика імперії двоголового орла, що діяла за принципом “одна держава – одна релігія” з легкої руки її радикальних правителів рубежу XVIII – XIX століть призвела до практично повного знищення католицизму на підконтрольних землях: храми закривалися, майно вилучалося, монастирська братія позбавлялася даху над головою. Вижити католицьким громадам вдавалося насилу.
У Кременці останній Миколаївський храм був відібраний у пастви Ватикану в 1832 році, що змусило її шукати притулок в стінах нашвидкуруч пристосованої для богослужінь каплиці на вулиці Садовій (нині Словацького) біля стін знаменитого Колегіуму.
На два десятиліття католицька громада Кременця перейшла на напівлегальне становище, перечікуючи важкі часи, поки до влади в Росії не прийшов більш ліберальний і віротерпимий новий імператор Олександр II (1818 – 1881), який в 1855 році не тільки дозволив їй будівництво парафіяльного костелу, але й виділив для цих цілей з державної скарбниці чималу на ті часи суму в шістнадцять тисяч рублів.
Фронтон центрального входу кременецького храму святого Станіслава
Свобода, яка принесла наснагу і надію в серця кременецьких католиків після тривалих років опали, вже через неповних три роки породила на світ дивовижне чудо храму на головній міській вулиці міста біля підніжжя Замкової гори, який був урочисто освячений на честь святого Станіслава в листопада 1857 року.
А вже через півтора десятиліття комплекс збагатився нової перлиною біля центрального входу – мармуровою чашею для обмивання в ликом Богородиці, що належить руці талановитого сина волинської землі Віктора Бродського (1826 – 1904).
Нове ХХ століття поклало до ніг католицької святині Кременця нові дари у вигляді унікальних виконаних в Чехії вітражів (1908) і творіння польського скульптора Вацлава Шимановського (1859 — 1930) – пам’ятника-горельєфа видатному майстру слова Юліушу Словацькому (1810).
Костел святого Станіслава Кременця
Мабуть, саме завдяки останньому в роки перебування під атеїстичною владою країни рад (1939 – 1991), до якої за підсумками Другої світової війни відійшли землі Волині, храм не був закритий (творчість Славцкого було визнано на державному рівні благонадійною) і, навіть, капітально відреставровано з поліхромією зовнішнього обсягу стараннями настоятеля отця Маркіяна Трофим’яка (1947 -), який нині очолює Луцьку єпархію, в 1975 році.
Зберігши крізь століття всі чарівність своєї піднесеної чистоти, костел святого Станіслава Кременця, що пережив ще одну реставрацію на зорі нового тисячоліття, і нині все також несе промінь надії і віри до вдячних сердець своїх парафіян, щоб бути поруч в дні світлої радості і темні дні печалі та горя.
Архітектура
Аскетизм зовнішнього оформлення прямокутного (30м х 18м) трехнефтного базиликального обсягу під двосхилим дахом анітрохи не применшує гідності унікального католицького храму міста у підніжжя гряди древніх гір: високі арочні отвори, прості пілястри іонічного ордера, круглі “троянди” і ажурні кронштейни карниза – все гармонійно поєднано чуйною рукою майстра в струнку музику архітектурної сонати.
Північна вежа кременецького храму святого Станіслава
Родзинкою ж комплексу католицької твердині служить центральний фасад з його симетричними прямокутними двоярусні вежами з трикутними фронтонами на кожній стороні і кулястим завершенням з латинським хрестом, що надійно охороняють статую Пречистої Діви Марії, вінчаючу усічений фронтон з волютами над головним входом.
Внутрішній інтер’єр, що різко контрастує з зовнішньою легкістю, вражає польотом аркових галерей з пілястрами іонічного ордера доповнених ліпними розетками та позолоченій розписом, а також монументальним розписом напівциркульних склепінь на біблійні теми.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Тернопільська обл., м. Кременець, вул. Шевченка, 30.
Посилання
- Нотатки мандрівника. Величний Кременець
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) або Е40 (М06) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) до центральної частини Кременця по головній вулиці міста (О. Ольжича / Дубенська / Т. Шевченко / Вишневецька), в південно-західній частині якої розташований костел святого Станіслава.
Громадським транспортом з Тернополя / Дубно до Кременця. Католицька святиня розташована навпроти гори Бона.