Францисканський монастир Кременця

Історія

Західний фасад колишнього францисканського кременецького монастиря Західний фасад францисканського монастиря в Кременці

Сама володарка Польського королівства Бона Сфорца д’Арагона (1494 – 1557), під особливим заступництвом якої знаходився місто, що своєю милістю подарувала Кременцю в особі коммендора фари (приходу) ксьонза Станіслава Лопуховського привілей на володіння вже існуючий дерев’яний храм у підніжжя укріпленої твердині на гребені скелі (документально було закріплено в Кракові 5 червня 1538 року), вписала перші рядки в золотий літопис католицтва на цій землі.

Спочатку парафіяльній освячений на честь Успіння Пречистої Діви Марії костел, що діяв з доходів наданих йому щедротами польської коронои у користування грунтів і угідь, на центральній міській вулиці (раніше носила назву Широка представляв собою невелику дерев’яну однонавову храмову будову, яке за деякими (документально не підтвердженими) припущеннями спочатку було зведено в якості Троїцького православного оплоту віри.

І лише приходом в Кременець католицького ордену францисканців, ченці якого отримали костел в своє розпорядження клопотами луцького біскупа Мартина Шишковського перед королем Сигізмундом III (1566 – 1632) в 1606 році, храм почав своє сходження по ієрархічних сходах, коли спочатку силами жертводавців на протязі декількох десятиліть були споруджені монастирські приміщення, а потім за фінансової підтримки князів Вишневецьких та Збаразьких сам храм преобразився в камені (будівництво тривало п’ять років і урочисто було завершено в 1636 році).

Монастир францисканців в Кременці Кременецький монастир францисканців

Багатство католицького кляштору, що здобув прихильність найбагатших і шляхетних родин Річи Посполитої, в зеніті розквіту складалося не тільки з багатьох дарів дорогоцінного церковного начиння і культових атрибутів віри, але і з величезної, для того часу бібліотеки, яка налічувала близько чотирьохсот томів. Однак, на жаль, під час Берестецького походу 1651 року і викликаного ним спустошення, що спричинило за собою епідемію морової виразки, монастирські келії спорожніли в наслідок загибелі всіх представників братії, а все майно було розграбоване. Так що починаючи з 1660-х францисканська обитель Кременця практично створювалася заново.

Вже через кілька десятиліть парафія монастиря становили крім самого Кременця ще сорок сіл з майже трьома з половинами тисячами послідовників, а на його базі діяло три братства: в ім’я святого Франциска (існувало споконвічно), Пресвятої Діви Марії Шкаплерної (засновано 16 липня 1700 року) і на честь святої Анни (26 липня 1750 року), що забезпечувалося, крім іншого, крупним фундаційнним капіталом в 161 771 злотих, що лежали на різних маєтках.

Кременецький Миколаївський собор францисканського монастиря Собор святого Миколи в Кременці

Достатне фінансування в другій половині XVIII сторіччя дозволило братії частину коштів пустити на приведення у відповідність з високим статусом парафіяльного собору храмової будівлі, внаслідок чого не тільки його внутрішній обсяг був значно збільшений за рахунок прибудови двох бічних нав, а й змінений в дусі часу зовнішній декор, який отримав риси модного стилю бароко.

Однак, як тільки подавляюча політика православ’я, що ішла пліч-о-пліч з Російською імперією, ступила на землі Волині в 1793 році, доля францисканського католицького кляштору була вирішена наперед, і його закриття стало лише питанням часу.

20 серпня 1832 року за розпорядженням Миколи I (1796 – 1855) обитель була закрита і з усім майном передана православному духовенству, яке вже через півроку переосвятили собор на честь святого Миколая (6 грудня).

З тих самих пір твердиня віри, переживши не одне покоління правителів і дві світові війни, зміну підданства і атеїстичні гоніння до теперішнього часу несе іскру Божу в серця православної пастви Кременця, з тим щоб віра ні на секунду не залишала душі без підтримки серед бурхливих вод сучасності.

Архітектура

Куполи колишнього францисканського монастиря Кременця Куполи кременецького францисканського монастиря

Спочатку дерев’яний однонавовий храм у підніжжя кременецького замку з невеликою головкою, що отримали у своє володіння монахи-францисканці, з часом перетворився в цілий комплекс будівель з трьох сторін огороджений кам’яною стіною і ровом з підйомним мостом перед надбрамною вежею.

Чільну роль в ньому відводилася цегловому готичному однонавовому ж собору Успіння Пресвятої Діви Марії з полігональним пресвітером, портретами фундаторів (включаючи Мартіна Шишковського) на стінах і підлогою з тесаного каменю, під яким знаходилися сім льохів для поховання удостоєних цієї високої честі померлих. З півдня ж до основного об’єму примикала квадратна каплиця під невисоким куполом.

Після реконструкції XVIII століття за проектом архітектора П. Гіжицького зовнішній вигляд твердині християнської віри набув більш величавий і незрівнянно більш легкий в сприйнятті вигляд, чому немало посприяли барочні риси і збільшення обсягу за рахунок бічних нав під напівциркульними склепіннями на распалубках, які з’єднані з більш старою частиною під хрестовими склепіннями на вітрилах арочними прорізами в обрамленні барокових порталів.

Надбрамна вежа-дзвіниця францисканського монастиря в Кременці Надбрамна вежа перед Миколаївським собором

Тоді ж перетворилася і надбрамна вежа-дзвіниця, яка, компенсуючи аскетичність інших споруд францисканського монастирського комплексу, рясніє архітектурними деталями, що перетворили її у візуальну домінанту: пілястри і рельєфні міжярусні карнизи, високі чотиригранні щипці і декоративні вазони, підкреслені фронтони різної форми і ажур балконних грат – все це в сукупності створило гармонійний ансамбль будови.

Відокремленою архітектурною одиницею досі виступає південна каплиця (примикає до собору святого Миколая в південній частині), купольне завершення з ліхтарем якої покоїться на ступінчастому п’єдесталі тромпів оригінальної конструкції при членуванні профільним карнизом.

Двоповерховий келійний корпус, який замикає периметр монастиря францисканців у Кременці з півночі, при всій його аскетичності виступає за рахунок контрфорсов виступає якорем надійності оборонної складової в історії будови. На першому поверсі його позбавлений вишукувань внутрішній інтер’єр відрізняють хрестові склепіння при плоских – на другому.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Тернопільська обл., м Кременець, вул. Шевченко, 57.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) або Е40 (М06) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий). Далі прямувати через Кременець вздовж центральної вулиці, що носить назву Дубенська / Т. Шевченко / Вишневецька, вздовж якої з боку замку нині розташовується собор святого Миколая.

Громадським транспортом з Тернополя / Дубно до Кременця. Зупинка – гора Бона, біля підніжжя якої знаходиться колишній монастир францисканців.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Францисканський монастир Кременця на мапі

Обговорити статтю в спільноті