Історія

Хто і коли спорудив святиню на славу Божу біля стародавніх замкових стін, які колись надійно охороняли північні підступи до серця південних галицьких земель, залишається загадкою для сучасників і донині. Причини цього слід шукати в довгих роках животіння поселення в двох кілометрах від родового гнізда Бучацький під жорстокою атеїстичної рукою великої політики, яка позбавила його пам’яті століть і історичних документів як її матеріального втілення.

Може бути біля витоків зародження церкви стояла благодійниця цих земель епохи пізнього середньовіччя – Марія Амалія Могилянка (1591 – 1643), яка подарувала життя першому кам’яному храму Бучача, що став на той час центром православного життя городян і жителів передмість (у тому числі україномовної частини Підзамочку). Адже шлях до цього оплоту віри був неблизький, а у випадку воєнних дій ще й небезпечний, селище ж, включаючи охоронний гарнізон, – численне – це могло послужити причиною створення невеликого храму поруч з фортечними стінами.

Або дружина останнього представника славного роду «Золотий Пиляви» Маріанна Домбровська (- 1783) відома своїми благочинними вчинками і ніжною любов’ю до селища на крутому березі річки Стрипи, де вона провела чимало приємних годин в оточенні розкішних садів в роздумах про вічне, вирішила таким чином полегшити долю католицької пастви, вимушеної здійснювати свої щотижневі паломництва в храм Святого Станіслава.

Достовірно відомо лише, що на початку ХХ століття в Підзамочку храм вже існував, і належав він католицькій громаді. Ось тільки Друга світова, що почалася для Галичини з вторгнення радянських військ в 1939 році, відразу ж сказала своє вагоме слово – костел був закритий в рамках програми боротьби з релігійними віруваннями, а повоєнні роки і безжалісне рішення радянського уряду про примусове переселення на Донбас жителів краю на зламі ХХ сторіччя і зовсім обезлюдніли селище під Бучачем.

Поклик предків через роки (1950-ті) повернув у порожні стіни будинків села над Стрипою українців, хоча й не тих, хто колись покинули їх під тиском влади — тут оселились лемки. Так генетичне минуле збережене лише нащадками і передане з покоління в покоління колись грізного селища-захисника було безповоротно втрачено…

Потім пройдуть десятиліття животіння храму на задвірках історії в якості господарського магазину з його приземленою місією задоволення насущних потреб з далекими від піднесених богоугодних помислів цілями отримання комерційної вигоди.

І лише з ослабленням тоталітарного контролю над релігійними вірування громадян країни рад та зняттям заборони на проведення обрядів культу в Підзамочок повернувся невгасиме світло лампадки: громада своїми силами в 1989 році повернула храмові стіни на шлях істинної віри, коли тут була освячена церква Різдва Богородиці.

З тих часів невсипущими працями місцевої пастви з благословення отця-настоятеля невелика святиня поступово повертає собі колишні шану і архітектурну відповідність своій великій місії. Так вже в 1990-му на церковному подвір’ї з’явилася дзвіниця, а ще через кілька років і невелика капличка.

Архітектура

Простота невеликого квадратного ошареного об’єму (протяжність стін – 10м) під двосхилим дахом з декоративною голівкою та невеликим притвором під циліндричним склепінням, периметр яких прорізають витягнуті арки віконних прорізів і трьохцентрові арки дверей, вигідно відтіняє виразні фрески ніш центрального фасаду на релігійні теми з Богородицею на чолі і скромні хрести на вершинах.

Крім того в комплекс церкви Різдва Богородиці в Підзамочку входять розташована трохи в глибині південніше основного обсягу новозбудована квадратна каплиця з нависаючим над центральним входом двосхилим дахом, що стилістично відповідає храму, і складена з білої цегли трипілонна дзвіниця на невисокому постаменті.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с. Підзамочок, вул. Тернопільська.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін), а потім трасою Р18 (Дружба – Бучач – Тисмениця – Івано-Франківськ) до вулиці Тернопільській Підзамочку, на якій розташований храм.

Громадським транспортом до автовокзалу Бучача, а потім маршрутним таксі до Підзамочку, вздовж центральної вулиці якого розташована церква Різдва Богородиці.