Історія
Народжений на місці ветхого стародавнього храму з благословення Станіслава Жолкевського (1547 – 1620), який перетворив рядове селище Винники, що в двадцяти кілометрах під Львовом, в укріплену магнатську резиденцію за європейським типом, костел на честь Святої Трійці був закладений в 1612 році.
Будівництво церкви, що розтяглося на десятиліття у зв’язку з загибеллю на ратному полі свого засновника, було закінчено в другій половині XVII сторіччі вже за нових власників королівського роду Собеських, коли Ян III очолив Польщу, перетворивши Жовкву у свою резиденцію.
Тоді ж (у 1680-ому) у зв’язку із зростаючою роллю королівського міста на політичній арені східної Європи єпископом Львівським Йосипом Шумлянським (1643 – 1708) на базі єдиного православного міського храму Святої Трійці, розташованого поруч з головною жолкевською католицькою святинею – костелом св. Лаврентія, в 1680 році був заснований монастир отців василіан.
Набираючи все більшу вагу, монастирський комплекс на честь Різдва Христового у середині XVIII століття обзаводиться власною архімандрією, яка складалася з трьох церков міста і прилеглих селищ, а наприкінці століття його подвір’я поповнюється триярусною оборонною дзвіницею (1770 рік) і келійний корпусом (1782 рік).
XVIII сторіччя ознаменувалося для Василіанського монастиря з храмом Святої Трійці початком низки перебудов і модернізацій, початок яким поклала пожежа 1833 року. Так відновлений через чотири роки храм дещо відрізнявся від свого первісного вигляду. Потім буде капітальна реконструкція 1865 – 1866 років, коли внутрішні його інтер’єри перетворилися під рукою художників, серед яких був М. Федорчак, і споруджена будівля друкарні в (1895-ому).
Період перебудов для монастирського комплексу завершився на зорі XIX століття (1901 — 1905) – в ході реставрації приуроченої до 300-річчя отримання Жовквою Магдебурзького права за проектом львівського архітектора Едгара Ковача (1849 – 1912) його головний храм перетворився до невпізнання як зовні, так і внутрішньо (від колишньої будови залишилися лише неф і притвор).
Але благоденство католицького ордена візантійського обряду зникло в одну мить, коли до міста підійшла лінія фронту Першої світової в 1914-ому, а потім за розпорядженням польських військових його ченців відправили в концтабір (1918 рік).
З встановленням миру на Галицькій землі поступово почало приходити в нормальне русло і життя Жолкевського Василіанського монастиря, але Друга світова завдала другий удар по його розміреному життю – Львів та прилеглі землі опинилися в 1944 році у складі Української РСР, на яку поширювалася антирелігійна політика правлячої партії.
Так монастирський комплекс Різдва Христового було закрито, а в його приміщеннях розмістилося спочатку управління НКВС, в катівнях яких зникло чимало місцевих жителів. Однак незабаром на зміну міліцейським погонам в келіях сіли за парти діти з розквартированих в місті військових частин.
Прекрасно облаштований монастир отців василіан, розташований в самому серці Жовкви, і його історія, що почалася в православ’ї, не давали спокою російській православній церкві, яка, не дивлячись на атеїстичну державну політику, змогла виклопотати для себе в 1946-му ці приміщення, що обернулося для храму святої Трійці забіленими фресками на стінах та існуванням на межі виживання.
На черговому зламі епох, коли в повітрі вже витав вітер змін (1989 рік), Василіанський монастир повернувся в руки своїх греко-католицьких власників, які поступово відроджують перлину архітектури до життя, відновивши вже більшу частину внутрішніх інтер’єрів, а так само дзвіницю при вході на храмове подвір’я.
Архітектура
Нині монастирський комплекс на честь Різдва Христового, який замикає північно-західний периметр середньовічної Жовкви, займає площу цілого кварталу, включаючи в себе костел Святої Трійці (південно-східна частина), два келійних корпуси (один примикає до храму, другий займає південно-західний кут периметра), будинок друкарні в північно-західній частині та дзвіницю при вході на монастирське подвір’я.
Кам’яний костел Святої Трійці (1612 – 1905), спочатку зведений як хрестовокупольний храм в ренесансному стилі з вузькими вікнами і куполом на високому глухому барабані, після перебудови 1905 року став шедевром барокової архітектури. Витягнутий центральний неф за об’ємним притвором, напівциркульна апсида з симетрично розташованими гранованими приміщеннями і бічні приділи – ось нинішні складові цегляно-кам’яної хрестової в плані церкви.
Її витягнутий обсяг, підкреслений порталами над південним і західним входами (останній з яких прикрашений бароковим напівкруглим фронтоном з мозаїчним панно тимпана), візуально розділений на складові пілястрами тосканського ордера з антаблементом.
Архітектурною ж родзинкою василіанського храму служать високий барабан напівсферичного купола на вітрилах з круглими світловими вікнами і маленькими главками в міжвіконному просторі і кам’яні символи віри по периметру будівлі.
Триярусна дзвінниця (1770) у стилі бароко над центральним входом на монастирське подвір’я являє собою трапецієподібну цегляну споруду з наскрізним арочним проїздом на першому, арочним ж віконними прорізами на кожній грані на другому і круглими вікнами на третьому поверхах.
Зовнішнім її декором служать барочні архівольти, глухі арки і пілястри тосканського ордера, які служать візуальним підставою зімкненого завершення з гострим шпилем. Усередині ж на двох нижніх ярусах є по два невеликих приміщення.
Примикаючий до центрального храму комплексу Василіанського монастиря цегляна потинькована будівля келій (1782) має двоповерховий г-подібний в плані обсяг з однобічним розміщенням приміщень під напівциркульними склепіннями.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, вул. Василіянська, 4.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – прямуючою через центр міста дорозі Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька). Далі перед костелом св. Лаврентія на Вічевій площі повернути в північному напрямку на паралельну вул. Василіянську, де розташований монастирський комплекс.
Громадським транспортом до автостанції міста (розташована на вул. Василіанській) уздовж будівлі синагоги прямувати в західному напрямку.