Історія
Як і дати багатьох історичних фактів, які послужили фундаментом для формування перлини Галичини по імені Львів, час зародження кінних змагань на його просторах втрачається в десь імлі століть. Адже протягом багатьох тисячоліть людина і кінь жили в нерозривному союзі мирного життя і на полях битв, на важкому орному полі і в тихі години дозвілля,.
Хоча документально підтверджено факт існування на міських околицях поблизу Яновської застави (Краківське напрямок) спеціально відведеного поля для проведення кінних змагань вже в 1843 році.
Однак незабаром скачки на іподромі перервалися у зв’язку з революційними подями 1848 року, коли Львів поповнив ряди повсталих європейських міст, борючись за свою свободу і незалежність. Перерва розтягнувся на довгих дев’ять років, і поновилися кінні випробування вже в місті, що стало столицею Королівства Галичини і Лодомерії, лише в 1857 році.
На порозі ж нового ХХ століття (в 1889 році) випробування, що набирають у Львові все більшої популярності, перебазувалися на новий іподром, розташований у Стрийському напрямку. Але відміряно їм часу було лише до Першої світової, згарище якої знову поламало мирний життєвий уклад городян з його маленькими радощами і прикрощами.
У нетривалий міжвоєнний період кінні змагання були відновлені на своєму споконвічному місці у Яновських околиць (1923 рік), але у зв’язку з близькостю новозбудованого аеродрому незабаром міський сейм прийняв рішення про виділення 43 гектар землі в районі Стрийського шосе на перетині з вулицею Персенківкою спеціально для спорудження нового комплексу.
Друга світова завдала нового удару по столиці Галичини та львівському кінному спорту зокрема. Відродження його почалося вже під прапором Країни Рад на колишньому місці до 1968 року і далі від міста в стрийському напрямку, коли землі іподрому поглинув Львівський автобусний завод.
Новий, як його називають, кінний комплекс був урочисто відкритий в 1977 році після дев’яти років напруженої роботи, ставши в ряди кращих споруд подібного типу СРСР. І з кожним роком подальшого десятиліття нові рекорди швидкості, відмінна організація і зручна доріжка звели його на вершину популярності, коли кількість випробовуваних коней на рік досягла чотирьох сотень.
Так саме тут на Львівському іподромі в 1985-ому проводилися Всесоюзні змагання кіннотників на конях важкоупряжних порід за участю семи команд з шістдесяти чотирьох учасників. Це стало одним з факторів, що піднесли його в 1987 році в п’ятірку кращих в країні (згідно з даними Держагропрому СРСР).
На зламі ж тисячоліть кінна арена міста Лева переживає нелегкі часи, пов’язані з недостатнім фінансуванням галузі, що призводить до припинення проведення скачок, хоча в 2001 році він і став свідком півтора мільйонної Божественної літургії, яку провів глава католицької церкви папа римський Іван Павло II (1920 – 2005).
Починаючи з 2005 року іподром у південній межі міста знову радує любителів кінних змагань святами азарту, майстерності і живої сили чудесних творінь природи, до яких приєдналися всеукраїнські кінноспортивні змагання на Приз Президента (2008 рік).
Архітектура
Нині Львівський є єдиним іподром в Україні, що має трав’яну скакову доріжку. Його дев’яностогектраная площа являє собою повноцінний комплекс для підготовки скакових коней зі стайнями на двісті голів, чотирма доріжками різних видів, трибунами на триста місць, ветеринарним центром, паркінгом та точками громадського харчування.
Справжньою гордістю змагань є, звичайно ж, прославлені доріжки: трав’яна (1820м), піщана (1600м), всепогодна (1500м) і грунтова (1500м), що дозволяють проводити випробування при будь-яких погодних умовах. Причому варто відзначити, що саме на основний трав’яний було поставлено 70 % рекордів швидкості іподрому.
Додаткова інформація
Адреса: Україна ,Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, 133.
Тел.: ( 032 ) 234-37-36 .
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 (Пшемишль – Городок – Львів) / М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів) до Кільцевої, у південній частині якої у роз’їзду бере свій початок вул. Стрийська.
Громадським транспортом до столиці Галичини, а потім у південному напрямку до автовокзалу «Львів», поряд з яким розташований іподром.