Історія
Правий берег річки Полтви біля Львова довгий час був майже безлюдний, що не в останню чергу було пов’язано з проблемами його оборони під час численних бойових дій з моменту заснування міста аж до кінця XVIII століття коли на його просторах запанувала Австрійська (пізніше Австро-Угорська) імперія.
Із зникненням ж реальної військової загрози на початку XIX століття столиці Галичини вже стало тісно в колишніх своїх кордонах, що вимагало радикального кроку від адміністративних влади – так місто переступило через водяний рубіж, а його фортифікаційні споруди почали поступово розбиратися для будівництва нового міського архітектурного вигляду.
Довгий час ділянка, де пізніше з’явиться школа під № 55, знаходився в приватному володінні князів Сапегів і не була по справжньому забудована. Його подальшу долю кардинально змінив перехід у міську власність в 1981 році (хоча ще десятиліття йому було призначене пустувати).
Проте всі спроби львівської адміністрації продати цю земельну ділянку виявилися марними з причини відсутності охочих його придбати. Тому було прийнято рішення про спорудження тут будівлі школи по проекту Я. Долинського, який почав втілюватися в життя в 1891 році, а після свого успішного завершення відчинив двері перед молодими львів’янами.
На хвилі часу для задоволення зростаючої потреби в підготовлених фахівцях в 1928 році була проведена реконструкція будівлі з метою розділення її на дві частини з окремими входами для розміщення в одній з них професійної школи швачок, а в іншій – з підготовки слюсарів-механіків.
Після зміни підданства на радянське (1939 рік) у світлі нових реалій, вже просто середні, школи були поділені за мовною ознакою: №55 з навчанням українською мовою і №47 – російською.
Переживши важкі дні Другої світової, будівля знову відчинила свої двері перед учнями двох шкіл під одним дахом, але незабаром (1954 рік) було прийнято рішення про закриття російськомовної частини з можливістю довчиться в рідних стінах її учням.
А 1980-ому тепер уже україномовна школа №55 Львова, залишаючись зосередженням вікових традицій навчання, отримала додаткове приміщення для розміщення свого молодшого блоку, з тим щоб через п’ять років отримати ще й статус пам’ятки архітектури місцевого значення.
І зараз світоч знань гордо несе свою високу місію крізь усі бурі часу і змінювання політичних умов, щоб подарувати рідному місту свідоме підростаюче покоління впевнене у своєму майбутньому.
Архітектура
Триповерхова архітектурна перлина в стилі українського бароко на перетині нинішніх львівських вулиць Степана Бандери і Федьковича являє собою асиметричний багатокутник складного контуру, складений з червоної цегли в ажурному обрамленні ліпний обробки.
Французька рустика першого ярусу з рельєфною імітацією замкового каменю над трехцентровою аркою прорізів вікон і дверей візуально відокремлена від загального об’єма оперізувальним лобовим карнизом складного профілю.
Зовнішній же фасад верхніх двох поверхів рясніє великою кількістю ліпної обробки високих піднятих арочних вікон, фігурною кладкою лопаток з геометричним візерунком і декоративною картиною аттика в українському стилі.
Особливу ж принадність будівлі надають стрілчасті шпилі шатрових перекриттів об’ємних частин будівлі і духових вікон двосхилого даху, які у центрального входу вінчають флюгера.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Степана Бандери, 91.
Офіційний сайт: http://55-school.first.net.ua
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 ( Пшемишль – Городок – Львів) / М10 ( Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів) до Кільцевої. У західній частині об’їзної повернути повернути на вул. Городоцьку, до якої в районі вокзалу примикає вул. Степана Бандери.
Громадським транспортом до Львова (орієнтир з/д вокзал), а потім від вокзалу пішим ходом 10 хвилин по вул. Степана Бандери до будівлі школи №55.